Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 390/1635/15-ц
провадження № 61-45215св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дуковського О. Л., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування спадщини за законом.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, який за життя склав заповіт на її користь. Проте, відповідач, який є сином ОСОБА_4 претендує на обов`язкову частку у спадщині у зв`язку з досягненням пенсійного віку.
Посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_4 через стан здоров`я та похилий вік знаходився у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, проте відповідач ухилявся від надання батьку допомоги, ОСОБА_1 просила на підставі вимог статті 1224 ЦК України усунути ОСОБА_2 від права на спадкування обов`язкової частки у спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2016 року позов задоволено. Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування обов`язкової частки після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_4 потребував стороннього догляду і допомоги через похилий вік, тяжкі хвороби та безпорадний стан, а відповідач ухилявся від надання такої допомоги, що в силу вимог статті 1224 ЦК України є підставою для усунення його від права на спадкування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2016 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не було доведено, що відповідач ОСОБА_2 умисно ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання батька ОСОБА_4 . Відповідно до статті 1241 ЦК України відповідач має право на обов`язкову частку незалежно від змісту заповіту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги письмові докази та покази свідків, якими підтверджено факт знаходження спадкодавця у безпорадному стані та потребування ним постійної турботи, стороннього догляду та матеріальної допомоги, яку відповідач останньому не надавав, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому 12 листопада 2018 року відзиві, ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що відповідач досягши пенсійного віку в силу вимог статті 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, підстави для усунення його від права на спадкування відсутні. Касаційна скарга позивача є необґрунтованою, не відповідає фактичним обставинам справи, не базується на законі, законних і обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції не спростовує.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_3, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 26 жовтня 2004 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все належне йому майно заповів своїй доньці позивачу у справі ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.