Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа №751/4657/18
провадження №61-7916св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області,
третя особа - Державне підприємство "Сетам",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2018 року у складі судді Маслюк Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у складі колегії суддів Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк), треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, Державне підприємство "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), в якому просив: визнати припиненою іпотеку за нотаріально посвідченим іпотечним договором від 01 червня 2007 pоку, укладеним між ним та ВАТ "Банк Універсальний"; зняти заборону відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 5058998 від 01 червня 2007 року) та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 5058847 від 01 червня 2007 року) та виключити записи про вказані обтяження із зазначених реєстрів, та вирішити питання судових витрат.
Позов мотивовано тим, що 01 червня 2007 року між позивачем та ПАТ "Універсал Банк" укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобов`язань за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки від 01 червня 2007 року.
У березні2015 року ПАТ "Універсал Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2015 року позов банку задоволено та на користь ПАТ "Універсал Банк" стягнуто 21 872,89 доларів США кредитної заборгованості.
Внаслідок направлення письмової вимоги про дострокове погашення кредиту всієї заборгованості за кредитним договором та ухвалення судового рішення про її дострокове стягнення, строк дії кредитного договору закінчився.
11 червня 2018 року позивач виконав рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2015 року та повністю сплатив заборгованість, у зв`язку з чим, відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" за іпотечним договором від 01 червня 2007 року іпотека припинена.
Банк, як іпотекодержатель, повинен був подати державному реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але таких дій не вчинив.
В той же час Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області вживає заходів щодо реалізації належної позивачу квартири, виставивши її на продаж в електронній системі реалізації майна ДП "Сетам".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 01 червня 2007 pоку, укладеним між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В. В., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за №2306.
Знято заборону відчуження та виключені записи про обтяження нерухомого майна з Державного реєстру Іпотек (реєстраційний номер обтяження 5058998 від 01 червня 2007 року), Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 5058847 від 01 червня 2007 року) щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, які виникли на підставі іпотечного договору від 01 червня 2007 pоку, укладеного між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В. В., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №2306.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною лише до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Позивач виконав рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2015 року про стягнення на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 21 872,89 доларів США, тобто сплатив остаточну суму заборгованості за рішенням суду та судові витрати. Після погашення заборгованості, постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 19 липня 2018 року виконавче провадження закінчено.
Таким чином, зобов`язання позивача за іпотечним договором, які є похідними від основного зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, є припиненими, а наявна заборона відчуження належної ОСОБА_1 квартири та відомості, внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна щодо цієї квартиру, обмежують право власності позивача, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Універсал Банк", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували заперечення банку щодо існування у позивача на час розгляду справи грошового зобов`язання, оскільки за кредитним договором обліковується заборгованість, яка підтверджується постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 березня 2019 року у справі № 750/11160/18, якою суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 3% річних в сумі 12 889,31 грн, нарахованих за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2018 року включно.
Суд першої та апеляційної інстанції проігнорували та безпідставно змінили обставини, які вже встановлені постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 березня 2019 року у справі № 750/11160/18, якою суд встановив обов`язок боржника сплатити грошові кошти за кредитним договором від 01 червня 2007 року.
Крім того, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, у зв`язку з чим судом не правомірно відхилено позовні вимоги.
Індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу в межах строку дії кредитного договору.
При цьому, відповідно до пункту 6.3. договору іпотеки сторони дійшли згоди, що договір діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.
Судами не враховано, що чинне законодавство не пов`язує припинення іпотеки зі зміною основного зобов`язання.
За загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.
Оскільки зобов`язання за кредитним договором від 01 червня 2007 року залишаються невиконаними, суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права та помилково дійшли висновку, що іпотека підлягає припиненню згідно зі статтею 17 Закону України "Про іпотеку".
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.