Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 405/3763/19
провадження № 61-21396св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М .Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",
третя особа - первинна профспілкова організація державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Східної об`єднаної організації професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року в складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Чельник О. І., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ДП "СхідГЗК"), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ ДП "СхідГЗК" від 23 квітня 2019 року № 212 о/с "З особового складу" про його звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України;
- поновити його на посаді заступника начальника автотранспортного господарства Інгульської шахти підприємства з 23 квітня 2019 року;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що з 19 квітня 2004 року позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах.
21 лютого 2019 року позивач отримав письмове попередження про зміну в організації виробництва і праці та припинення трудового договору відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Після ознайомлення з переліком вакантних посад на підприємстві позивач виявив бажання зайняти вакантну посаду заступника директора шахти із забезпечення виробництва та режиму, про що подав відповідну заяву, у якій вказував на наявність у нього двох фахових освіт.
Листом від 04 квітня 2019 року ДП "СхідГЗК" відмовив ОСОБА_1 у працевлаштуванні з посиланням на те, що в нього відсутня післядипломна освіта в галузі управління.
17 квітня 2019 рокупервинна профспілкова організація державного підприємства ""Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ухвалила рішення, яким відмовила відповідачу в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем.
Наказом від 23 квітня 2019 року № 212 о/с Інгулецької шахти ДП "СхідГЗК" позивача звільнено у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що відповідач не запропонував іншу роботу на підприємстві, проте з наступного дня після його звільнення ввів до штатного розкладу Інгульської шахти нові вакансії та не врахував відсутність згоди профспілкового комітету, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника автотранспортного господарства Інгульської шахти ДП "СхідГЗК" з 23 квітня 2019 року. Стягнуто з ДП "СхідГЗК" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 60 282 грн 53 коп. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в сумі 15 657 грн 80 коп. допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було дотримано процедуру звільнення позивача, передбачену трудовим законодавством, оскільки розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, який є членом професійної спілки, всупереч офіційно наданій відмові виборного профспілкового органу, є грубим порушенням вимог чинного законодавства, а саме статті 43 КзПП України та статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ДП "СхідГЗК" залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про незаконність звільнення ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ДП "СхідГЗК" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не має другої вищої освіти в галузі управління, а тому не відповідає кваліфікаційним вимогам посади заступника директора шахти із забезпечення виробництва та режиму. Крім того, кваліфікаційні вимоги до працівника визначаються його посадовою інструкцією, затвердженою генеральним директором ДП "СхідГЗК", а довідник кваліфікаційних характеристик має лише рекомендаційний характер і не встановлює кваліфікаційні вимоги до посади, яку позивач виявив намір обіймати. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи трудовий спір, не з`ясували, чи містить рішення профспілкового комітету правове обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення позивача. Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету може бути зроблений лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин справи і підстав звільнення працівника.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, витребувано її з суду першої інстанції та зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2019 року в частині, яка не підлягає примусовому виконанню, до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "СхідГЗК", третя особа - первинна профспілкова організація державного підприємства ДП "СхідГЗК" Східної об`єднаної організації професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення відповідають.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, щощо ОСОБА_1 з 19 жовтня 2004 року працював у ДП "СхідГЗК" на різних посадах.
З 01 березня 2018 року позивач переведений на посаду заступника начальника автотранспортного господарства.
Відповідно до пункту 4 наказу ДП "СхідГЗК" від 09 січня 2019 року № 17 "Про зміну в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників Інгульської шахти ДП "СхідГЗК"" у зв`язку зі змінами організації виробництва і праці виключено з 24 квітня 2019 року із штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців і робітників Інгульської шахти ДП "СхідГЗК" професії (посади), зокрема, заступника начальника автотранспортного господарства, яку обіймав позивач.
21 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав письмове попередження про зміну в організації виробництва і праці та наступне вивільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
13 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перевести його на посаду директора шахти із забезпечення виробництва та режиму Інгульської шахти.
Згідно листа від 04 квітня 2019 року № 15-10/2692 ДП "СхідГЗК" прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у переведенні на посаду заступника директора шахти із забезпечення виробництва та режиму Інгульської шахти, оскільки освітній рівень ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 6.1 посадової інструкції в частині відсутності післядипломної освіти в галузі управління.
Відповідно до 6.1 посадової інструкції заступника директора шахти із забезпечення виробництва та режиму Інгульської шахти на вказану посаду призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напрямку (магістр, спеціаліст). Післядипломну освіту в галузі управління.
У 2001 році ОСОБА_1 закінчив Кіровоградський кібернетико-технічний коледж на напрямком підготовки "Економіка і підприємництво", отримав базову вищу освіту та здобув кваліфікацію бакалавра економіста-фінансиста. У 2006 році ОСОБА_1 закінчив Київський інститут міжнародної економіки та підприємництва за спеціальністю "Економіка підприємства", отримав повну вищу освіту, здобув кваліфікацію економіст, викладач економіки. У 2010 році ОСОБА_1 закінчив Український політехнічний технікум за спеціальністю "Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв", здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік.