Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 186/628/16-ц
провадження № 61-16925св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року у складі судді Демиденка С. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що їхній син, чоловік та батько малолітньої - ОСОБА_5 працював на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 5-го розряду, підземного прохідника 5-го розряду з повним робочим днем в шахті в філії "Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
14 вересня 2015 року при виконанні своїх трудових обов`язків внаслідок нещасного випадку на виробництві він загинув.
Відповідно до акта про розслідування причин нещасного випадку від 05 жовтня 2015 року встановлено, що ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", під час роботи ОСОБА_5 на даному підприємстві, порушено законодавство України про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, визначені статтею 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законом України "Про охорону праці".
Першотравенським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачам виплачено страхове відшкодування.
Однак їм не відшкодована моральна шкода.
Позивачі втратили єдиного сина, дружина втратила чоловіка, батька своєї дитини, годувальника своєї сім`ї. З цієї причини вони були вимушені змінити свій звичайний уклад життя. На даний час позивачі і досі сумують за загиблим, їм не вистачає його присутності, порад, важко пояснити дітям та онукам, що їхнього батька (діда) вже немає і ніколи не буде. Почуття безпорадності та біль утрати приносять особливі страждання. Свою моральну шкоду позивачі оцінюють в 400 000 грн.
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд стягнути з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на їх користь 400 000 грн по 100 000 грн кожному, в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина, 70 000 грн.
Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина, 70 000 грн.
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що обставини, викладені в позові, знайшли своє документальне підтвердження, встановлено факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розмір моральної шкоди відповідає тим стражданням і переживанням, які позивачі переживали протягом тривалого часу та які переносять на теперішній час.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3, то відповідачем добровільно виплачено їй в рахунок відшкодування моральної шкоди 78 283 грн 94 коп., що відповідає тим стражданням і переживанням, які вона та її малолітня дочка переживали протягом тривалого часу та які переносять на теперішній час.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6, задоволено, рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди на користь малолітньої ОСОБА_6 скасовано і позов в цій частині задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6, в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що матеріалами справи не підтверджено отримання безпосередньо ОСОБА_3 добровільно виплачених відповідачем у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 78 283 грн 94 коп. також в інтересах малолітньої дитини. Право дитини на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначено статтею 1168 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не може бути обмежено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 70 000 грн, 70 000 грн та 100 000 грн, в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосували статтю 237-1 КЗпП України.
Позивачами у порушення вимог статей 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не доведено факт завдання їм моральної шкоди та її розмір.
Крім того, після настання смерті ОСОБА_5 відповідачем вирішено всі соціальні питання, зокрема відшкодовано позивачам витрати на поховання, дружина загиблого була працевлаштована на підприємство, батькам загиблого виплачені соціальні виплати, передбачені колективним договором підприємства, а також дружині загиблого відповідач добровільно перерахував матеріальну допомогу, допомогу від працівників підприємства та фінансову допомогу в рахунок відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода відшкодовувалась ОСОБА_3, дружині загиблого, але ж ця виплата стосувалась сім`ї загиблого, тобто і для дитини також.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року і витребувано із Першотравенського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 186/628/16-ц.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи