Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 554/9164/17
провадження № 61-1682 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне підприємство Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", ОСОБА_2
третя особа - управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду
з позовом до приватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", ОСОБА_2, третя особа: управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання незаконними
та скасування записів про реєстрацію нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у 2004 році на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02 вересня 1959 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
який діяв у власних інтересах і на підставі довіреності в інтересах
ОСОБА_6 , ОСОБА_7, було здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок "А-1" по
АДРЕСА_1 , який було знищено у 1961 році.
Вказував, що на підставі вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна 14 вересня 2004 року прийнято рішення про державну реєстрацію
та внесено запис про державну реєстрацію 1/3 частки приватної спільної часткової власності на житловий будинок " А -1" по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, 14 вересня 2004 року прийнято рішення про державну реєстрацію, а 16 листопада 2010 року внесено запис про державну реєстрацію
1/3 частки приватної спільної часткової власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та 1/3 частки приватної спільної часткової власності на вказаний житловий будинок
за ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазаначав, що на місці знищеного у 1961 році житлового будинку "А-1" було побудовано новий житловий будинок, а в 1975 році - житлова
прибудова "А-1-1".
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відомості на майно за вказаною адресою, площею 28,65 кв м, знищене у 1961 році, право власності на яке припинилося. Старий будинок, який зазначено
у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 02 вересня 1959 року, розвалився у зв`язку з природними умовами. Новозбудований будинок (також "А-1") не перереєстровано.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: скасувати запис № 113 у книзі 8 у Реєстрі прав власності
на нерухоме майно від 14 вересня 2004 року за ОСОБА_7, форма власності: приватна спільна часткова, 1/3 частки власності, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 02 вересня
1959 року б/н, посвідчений державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 4-1573; скасувати запис від 14 вересня 2004 року за ОСОБА_1, форма власності: приватна спільна часткова, 1/6 частки власності, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину
від 06 жовтня 2004 року № ВВК/011600, посвідчено державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстровано
в реєстрі за № 5-882, дата прийняття рішення про державну реєстрацію -
16 листопада 2010 року; скасувати запис від 16 листопада 2010 року
за ОСОБА_2, форма власності: приватна спільна часткова, 1/6 частки власності, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право
на спадщину від 27 жовтня 2010 року № ВРВ/902847, посвідчено державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 5-1614, дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 16 листопада 2010 року; скасувати запис від 16 листопада 2010 року за ОСОБА_8, форма власності: приватна спільна часткова,
1/3 частки власності, підстава виникнення права власності: свідоцтво
про право на спадщину від 27 жовтня 2010 року № ВРВ/902848, посвідчено державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №5-1616; скасувати запис про право власності № 19943902, дата, час державної реєстрації: 12 квітня 2017 року, 13:02:30, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину
за законом від 12 квітня 2017 року, № 3-147, видано 12 квітня 2017року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у складі судді Тімошенко Н. В. від 02 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис від 14 вересня 2004 року № 113 у книзі № 8, реєстраційний номер майна 7449790,
за адресою: АДРЕСА_1, право спільної часткової власності за померлими по 1/3 частки
за: ОСОБА_5 (на підставі дублікату договору купівлі-продажу
від 18 березня 1997 року б/н, виданого Першою полтавською державною нотаріальною конторою № 5-554 взамін договору купівлі-продажу
від 02 вересня 1959 року, посвідченого державним нотаріусом
Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстрованого
в реєстрі за № 4-1573), ОСОБА_6 (на підставі договору купівлі-продажу від 02 вересня 1959 року, посвідченого державним нотаріусом
Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстрованого
в реєстрі за № 4-1573) та ОСОБА_7 (на підставі договору купівлі-продажу від 02 вересня 1959 року, посвідченого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстрованого
в реєстрі за № 4-1573).
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено
на позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право спільної часткової власності було зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 на підставі оригіналу договору купівлі-продажу.
від 02 вересня 1959 року, посвідченого державним нотаріусом
Першої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстрованого
в реєстрі за №4-1573 та оригіналу дубліката, який був виданий взамін договору, однак при видачі дублікату договору, оригінал втрачає свою чинність. На час реєстрації виникнення права власності співвласники були померлими, а тому право власності не могло за ним виникнути після
їх смерті.Позовні вимоги щодо скасування інших записів задоволенню
не підлягають, оскільки свідоцтва про право на спадщину,
на підставі яких було прийняте рішення про реєстрацію, є чинними.
Суд першої інстанції зазначив, що предметом розгляду у даній справі
є не перевірка адміністративно-розпорядчих дій державного реєстратора - бюро технічної інвентаризації, чи встановлення законності (незаконності) його дій, а скасування рішення стосовно державної реєстрації права власності на померлих фізичних осіб одночасно на підставі дубліката
та оригіналу договору купівлі-продажу, що безпосередньо пов`язано
зі спором про захист речового (цивільного) права на це майно, тому вимоги щодо здійсненої комунальним підприємством державної реєстрації права власності на згадане нерухоме майно підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтавивід 02 вересня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач заявив позовні вимоги тільки до одного відповідача - приватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор". При цьому районний суд не роз`яснив позивачу право
на залучення до участі у справі держателя та адміністратора Реєстра прав власності на нерухоме майно, у повній мірі не з`ясував, хто саме подавав заяву на реєстрацію права власності на житловий будинок та здійснював її 14 вересня 2004 року, а апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення інших осіб, права яких зачіпаються оскаржуваним рішенням.
Крім того, суд першої інстанції невірно визначений процесуальний статус ОСОБА_2, так як остання ухвалою районного суду від 23 квітня
2018 року залучена до участі у справі в якості співвідповідача,
чим не було дотримано положень статті 49 ЦПК України, яка встановлює порядок та процедуру зміни позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції, з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 , вийшов за межі позовних вимог
та постановив рішення стосовно скасування в Реєстрі прав власності
на нерухоме майно записів щодо осіб ( ОСОБА_5, ОСОБА_6 ),
про скасування яких позивач не просив в уточненій позовній заяві.
Також не надано оцінку заяві ОСОБА_2 про застосування позовної давності до даних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить постанову Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року скасувати та залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтавивід 02 вересня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 554/9164/17 із Октябрського районного суду м. Полтави та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.