Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 569/8580/15-ц
провадження № 61-15117св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 13,4% річних за користування кредитом строком до 23 жовтня 2017 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість у розмірі 28 266,71 доларів США та пеня у розмірі 35 985,60 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором від 24 жовтня 2007 року у розмірі 28 266,71 доларів США та 35 958,60 грн, з яких: строкова заборгованість за кредитом - 18 407,51 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 6 194,62 долари США, строкова заборгованість за процентами - 20 центів США, прострочена заборгованість за процентами - 3 664,37 долари США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 22 726,14 грн, пеня за несвоєчасне погашення процентів - 13 232,46 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово
Короткий зміст судових рішень ухвалених у справі
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 25 листопада 2015 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2007 року в розмірі 28 266,71 доларів США та 35 958,60 грн пені. Вирішив питання про розподіл судових витрат у справі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, тому наявні підстави для стягнення кредитних коштів з поручителя та позичальника у солідарному порядку.
Апеляційний суд Рівненської області рішенням від 31 жовтня 2016 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року скасував. Позов ПАТ "УкрСиббанк" задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 19 535,47 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 3 356,61 доларів США заборгованості за процентами, пеню за кредитом у розмірі 21 498,34 грн, пеню за процентами в розмірі 12 526,38 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 5 066 доларів 66 центів США заборгованості за тілом кредиту, 307,97 доларів США заборгованості за процентами, пеню за кредитом у розмірі 1 227,80 грн, пеню за процентами в розмірі 706,08 грн. Вирішив питання про судові витрати у справі.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя за період з 26 травня 2014 року до 16 грудня 2014 року задоволенню не підлягають, оскільки договір поруки в цій частині припинив свою дію у зв`язку із закінченням шестимісячного терміну для пред`явлення вимоги до поручителя. В іншій частині кредитна заборгованість підлягає стягненню солідарно з позичальника та поручителя.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 01 листопада 2017 року касаційні скарги ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Апеляційного суду Рівненської області від 31 жовтня 2016 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що позивач пропустив строк щодо щомісячних платежів, у межах якого він міг звернутись до суду з вимогою про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд Рівненської області постановою від 26 квітня 2018 рокурішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року скасував, ухвалив нове рішення, яким позов ПАТ "УкрСиббанк" задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 28 266,71 доларів США заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 35 958,60 грн. У задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат у справі.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом до поручителя ОСОБА_2, оскільки позичальник припинив оплату чергових платежів з червня 2014 року, а з позовом до суду банк звернувся у червні 2015 року, тому відсутні підстави для солідарної відповідальності поручителя разом з позичальником. Що стосується позовних вимог до позичальника ОСОБА_1, то передбачений статтею 257 ЦК України строк позовної давності з часу припинення оплати чергових платежів не пропущено, а тому сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню з нього на користь банку.
Верховний Суд постановою від 20 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 як представника ОСОБА_1 залишив без задоволення. Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задовольнив частково. Постанову Апеляційного суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Апеляційного суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року та рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року у незміненій за результатами апеляційного перегляду частині залишив без змін.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що враховуючи поруку ОСОБА_2 припиненою щодо частини щомісячних платежів, строк сплати яких настав до дати направлення банком вимоги про дострокове повернення кредитних коштів та зміну виконання основного зобов`язання, а в іншій частині вимог порука не припинилася, для правильного вирішення спору про стягнення заборгованості з поручителя необхідним є дослідження розрахунку заборгованості у межах визначеного судом строку чинності поруки, виходячи із дати пред`явлення позову. З висновками апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 колегія суддів погодилася. Доводи позичальника висновків апеляційного суду в цій частині не спростовують.
Волинський апеляційний суд постановою від 19 червня 2019 рокурішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року в частині позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 21 610,43 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 2 096,28 доларів США - за процентами, 19 314,57 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за тілом кредиту та 11 280,26 грн - пеня за простроченими процентами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 05 серпня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, щодоговір споживчого кредиту є таким, що не відповідає чинному законодавству України, є несправедливим та недійсним.
Банк перед укладенням договору окремий письмовий документ з інформацією, яка передбачена законодавством України не надавав, що не відповідає частині другій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та протилежного не довів.
З договору споживчого кредиту вбачається, що у ньому немає детального розпису загальної вартості кредиту, що не відповідає Закону України "Про захист прав споживачів". Відсутній графік погашення кредиту, який повинен був бути наданий позичальнику.
Умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що свідчить про його недійсність.
Таким чином, договір поруки є недійсним, оскільки він є забезпеченням та має похідний характер від основного зобов`язання.
Позивач не надав суду доказів того на які рахунки і в яких сумах були зачислені внесені позичальником щомісячні платежі.
ПАТ "УкрСиббанк" пропустив строк, у межах якого воно могло звернутись до суду з вимогою про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, вже було встановлено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (постанова від 01.11.2017 року у справі № 569/8580/15-ц).
Постанова апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Предметом касаційного перегляду є судові рішення в частині вирішення позовних вимог банку заявлених до поручителя, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині вимог банку до ОСОБА_1 були предметом касаційного перегляду, в тому числі і за касаційною скаргою ОСОБА_1 , за наслідком перегляду яких Верховним Судом 20 березня 2019 року прийнято постанову.
13 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "УкрСиббанк" на касаційну скаргу, мотивований тим, що на виконання цих вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 20 березня 2019 року, апеляційний суд під час нового розгляду справи в цій частині, здійснив всебічний, детальний і обґрунтований аналіз розрахунку заборгованості за кредитом, правильно встановив щодо яких щомісячних платежів припинилась порука, а щодо яких порука діє та стягнув із поручителя ОСОБА_2, як солідарного із позичальником боржника, суму заборгованості в частині вимог, щодо яких порука не припинилась та продовжує діяти.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 не навів аргументів про те, що при здійсненні розрахунку розміру заборгованості фінансового поручителя судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, чи порушено норми процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2015 року та постанови Волинського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі за його касаційною скаргою та витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.
04 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
24 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11240339000, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 13,4 % річних за користування кредитом, строком до 23 жовтня 2017 року.
На забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору 24 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Відповідно до пункту 3.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.
Кредитний договір від 24 жовтня 2007 року укладений строком на 10 років і позичальник мав повертати суму кредиту з відповідними процентами, сплачуючи її частинами - щомісячними ануїтетними платежами в розмірі 760 доларів США.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася заборгованість, в результаті чого 04 березня 2015 року банк направив позичальнику та поручителю вимогу, в якій зазначив, що у випадку не усунення порушень на 32 день з дня отримання цієї вимоги, у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту ПАТ "УкрСиббанк" змушений вимагати виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2007 року у повному обсязі.
Отже, такими діями банк змінив строк виконання основного зобов`язання за спірним кредитним договором з 23 жовтня 2017 року на 14 квітня 2015 року.