Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа №634/1184/16-ц
провадження №61-929св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Аполлонівська сільська рада Сахновщинського району Харківської області,
відповідач - Сахновщинська районна державна адміністрація Харківської області,
третя особа - Сахновщинська державна нотаріальна контора,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 20 липня 2018 року у складі судді Зимовського О. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Сахновщинська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), реформованого КСП ім. Карла Маркса, розміром 12,88 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, та належала ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача - ОСОБА_3, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2, яка проживала за цією ж адресою.
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємицею була ОСОБА_2, яка успадкувала належне йому майно, оскільки проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_2, у 2012 році позивач прийняв спадщину за заповітом.
У 2016 році стало відомо, що ОСОБА_3 був включений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю реформованого КСП ім. Карла Маркса на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, та мав право на земельну частку (пай).
За результатами звернення до державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та повідомлено, що на підтвердження права власності на цю земельну ділянку не надано правовстановлюючі документи, а тому видати свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну частку (пай), після смерті ОСОБА_2 нотаріус не може.
У зв`язку з наведеним, позивач вимушений звернутись до суду для визнання права в порядку спадкування за законом на право на земельну частку (пай), реформованого КСП ім. Карла Маркса, розміром 12,88 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 20 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_3 набував право на земельну частку (пай) в КСП "ім. Карла Маркса" Сахновщинського району Харківської області з дня видачі КСП державного акту на право колективної власності на землю
21 лютого 1996 року, однак був виключений зі списку.
Позивачем не надано доказів, що ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
За ОСОБА_2 не було визнано права на земельну частку (пай) в КСП в порядку спадкування після смерті її чоловіка, у зв`язку з чим на день її смерті спірна земельна частка (пай) не входила до спадкового майна.
Крім того, ОСОБА_3 залишив заповіт своїй доньці ОСОБА_5 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 був членом КСП на момент розпаювання землі і одержання КСП державного акту про право колективної власності на землю. В момент отримання державного акту про право власності на землю ОСОБА_3 тяжко хворів і реалізувати своє право на оформлення і отримання сертифікату не мав можливості.
Згідно листа відділу Держгеокадастру у Сахновщинському районі Харківської області від 19 січня 2018 року ОСОБА_3 був включений до списку членів КСП за №177. Сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина - ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, відповідно до положень статей 548, 549 ЦК УРСР.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину після смерті якої у встановленому порядку прийняв позивач, переоформивши частину спадкового майна, та має право додатково оформити свої спадкові права на земельну частку (пай), які прийняла ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .
Судами не враховано, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого був дід позивача - ОСОБА_3 . Всі працівники колишніх господарств у тому числі й пенсіонери, які залишилися членами нових підприємств, які були живими на дату отримання державного акту про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати стали її власниками у рівних частках.
Суди не визначились і не дали правову оцінку протоколу №1 зборів уповноважених членів КСП від 15 лютого 1997 року, яким виключено ОСОБА_3 зі списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), та чи не свідчать ці дії про перевищення уповноваженими особами своїх повноважень.
Суди не визнали обов`язкову явку відповідачів та не зобов`язали їх довести в суді законність рішення про виключення ОСОБА_3 зі списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), в матеріалах справи відсутній жодний доказ про правомірність і законність такого рішення.
Судами фактично не з`ясовано всі підстави та обставини винесення протоколу №1 уповноважених осіб від 15 лютого 1997 року, обґрунтованість його прийняття в цілому, повноваження уповноважених осіб щодо його прийняття у відповідності до норм чинного на час прийняття такого рішення.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.