Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 489/5838/18
провадження № 61-10314св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва у складі судді Рум`янцевої Н. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2019 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), починаючи з дня подання позову до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову зазначала, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2018 року. У шлюбі народилися діти - сини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з нею, знаходяться на її утриманні. Діти часто хворіють, їх лікуванням, організацієювідпочинку займається лише вона. Між дітьми та нею склалися довірливі відносини. Весь свій вільний час сини знаходяться з нею. Батько вихованням дітей не займається, не цікавиться їх життям, здоров`ям, навчанням та дозвіллям, допомогу на утримання дітей не надає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначеномісце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, із матір`ю ОСОБА_9 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 вересня 2018 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
Допущенонегайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, належної оцінки доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, доцільно визначити місце проживання дітей разом із матір`ю.
Відповідно до частини першої статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки стягнення аліментів в судовому порядку є безумовним правом того з батьків, з яким проживають діти, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2019 року змінено.
Визначено, що аліменти на утримання дітей ( ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 починаючи з 21 вересня 2018 року до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині рішення суду залишене без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що частинами другою, третьою статті 183 СК України визначено, що у разі, якщо аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Отже законом визначений порядок стягнення аліментів на двох і більше дітей у частці від заробітку, згідно з яким після досягнення повноліття найстаршою дитиною аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Суд не врахував таких положень закону і визначивши кінцевий термін стягнення аліментів досягненням повноліття старшою дитиною, обмежив таким чином права молодшого сина сторін на отримання аліментів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2019 року і постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 травня 2019 року та закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання житини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Проте суди не вжили необхідних заходів для залучення до участі у справі органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дітей, тому у суду були відсутні підстави для задоволення позову в цій частині та необхідно було закрити провадження у справі.
Він належним чином виконує обовʼязок з матеріального утримання дітей та вирішувати це питання в судовому порядку немає підстав.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині строку стягнення аліментів, неправильно застосував положення частини другої, третьої статті 183 СК України та здійснив тлумачення вказаної правової норми на власний розсуд. На підставі рішення апеляційного суду аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно після досягнення старшою дитиною повноліття будуть стягуватися тільки на молодшу дитину.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Миколаєва.
10 червня 2019 року справа № 489/5838/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ОСОБА_1 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 березня 2011 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2018 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти проживають з матір`ю.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та взята на облік в органах державної податкової служби 13 грудня 2010 року за № 9475, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13 грудня 2010 року за № 759/10/29-051.
Згідно довідки Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 04 жовтня 2018 року № 1001/10/14-02-13-12, ОСОБА_1 в період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року отримала дохід у розмірі 159 100 грн.
Відповідно до довідки № 718 Обласної психіатричної лікарні № 1 Миколаївської обласної ради від 13 листопада 2018 року, ОСОБА_1 на обліку у психіатричній лікарні не перебувала.
Згідно довідки Обласного наркологічного диспансеру від 13 листопада 2018 року № 574, ОСОБА_1 на обліку в обласному наркологічному диспансері не знаходиться.