Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 205/4473/18
провадження № 61-17905св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року в складі судді Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради та просила визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1, зобов`язати відповідача прийняти її заяву з долученими до неї документами та розглянути питання щодо приватизації зазначеної квартири.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі ордера № 42 від 31 жовтня 2011 року, який видано Ленінською районною у м. Дніпропетровську радою, їй надано право користування квартирою АДРЕСА_1, у якій проживають та зареєстровані вона і члени її сім`ї: чоловік ОСОБА_2, малолітній син ОСОБА_3, 2010 року народження.
З метою реалізації права на житло, вона подала до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради заяву про приватизацію квартири з необхідним пакетом документів. 31 травня 2018 року вона отримала лист відповідача, яким їй повернуто заяву з пакетом документів. Вважає, що такими діями відповідача порушено її право на приватизацію житла.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року позов задоволено частково.
Зобов`язано Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради розглянути питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 відповідно до вимог, передбачених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не в повному обсязі вивчив надані позивачем документи, внаслідок чого безпідставно відмовив у наданні адміністративної послуги, а тому підлягає зобов`язанню розглянути питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про приватизацію вищезазначеної квартири відповідно до вимог закону.
Водночас, встановивши, що право позивача на приватизацію спірної квартири жодним чином не оспорюється, не порушується і не є невизнаним, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права на приватизацію.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову і доводи апеляційної скарги не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради через свого представника Гущину М. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року і ухвалити нове про залишення позову без задоволення.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили той факт, що наданий позивачем пакет документів мав недоліки, оскільки в такому не зазначено повне ім`я та по батькові уповноваженої особи та відсутні відомості про реєстрацію та невикористання позивачем права на приватизацію, що й стало підставою для відмови в наданні адміністративної послуги.
Департамент у повному обсязі розглянув наданий позивачем пакет документів і надав їй вичерпну відповідь про розгляд звернення, а тому підстав для часткового задоволення позову не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
31 жовтня 2019 року справа № 205/4473/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.