Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/4339/17
провадження № 61-40324св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Коледж інформаційних систем і технологій Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2018 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Білич І. М., Вербової І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Коледжу інформаційних систем Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"(далі - коледж інформаційних систем ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", коледж) про визнання протиправними дій, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з вересня 2006 року до 31 січня 2017 року вона працювала у коледжі на посаді викладача та була обрана головою профспілкового бюро коледжу.
У зв`язку з недотриманням адміністрацією коледжу умов колективного договору ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" та законодавства України про працю, оплату праці і заохочення, 18 січня 2017 року вона подала на ім`я директора коледжу заяву про звільнення з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, проте її було звільнено з 31 січня 2017 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України - за власним бажанням.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" (далі - ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", університет) щодо визначення правової підстави розірвання трудового договору, зобов`язати ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" змінити формулювання причин звільнення з частини першої статті 38 КЗпП України на частину третю статті 38 КЗпП України, стягнути з роботодавця на її користь невиплачену після звільнення вихідну допомогу у сумі 17 652,80 грн та відшкодувати завдану їй моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн, яка полягає в тиску на неї адміністрацією коледжу, що призвело до погіршання її стану здоров`я, моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2018 року у складі судді Комаревцевої Л. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Змінено підставу звільнення ОСОБА_1 зі "звільнена з посади викладача за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України) на "звільнена з посади викладача згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України".
Стягнуто з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі 17 493,75 грн та моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача з підстав, які суперечать змісту поданої нею заяви, є незаконним, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для зміни підстави звільнення ОСОБА_1 зі "звільнена з посади викладача за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України) на "звільнена з посади викладача згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України".
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вихідна допомога на підставі статті 44 КЗпП України, оскільки відповідач допустив порушення законодавства України про працю та умов колективного договору ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" на 2014-2016 роки в частині строків виплати заробітної плати та запровадження для співробітників коледжу чергування на поверхах учбового закладу у позаучбовий час.
Установивши, що відповідач допустив порушення трудового законодавства України, врахувавши засади розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Коледжу інформаційних систем і технологій ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" щодо визначення правової підстави звільнення ОСОБА_1 - "за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України)" та визнано незаконним наказ Коледжу інформаційних систем і технологій ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" від 18 січня 2017 року № 8-к про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України).
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та визнаючи протиправними дії коледжу щодо визначення правової підстави звільнення ОСОБА_1 - "за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України)", суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не вправі змінювати підставу розірвання трудового договору на частину першу статті 38 КЗпП України за відсутності на те волевиявлення позивача.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні інших позовних вимог позивача, а саме щодо зобов`язання відповідача змінити у трудовій книжці підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не врахував порушення відповідачем законодавства України про працю та порушення умов колективного договору ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" на 2014-2016 роки, не надав належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, не мотивував належним чином своїх висновків.
Також суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог процесуального права - відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, яка не відповідала вимогам статей 354, 356 ЦПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив її про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 06 червня 2018 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з вересня 2006 року працювала в структурному підрозділі ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" - Коледжі інформаційних систем ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" на посаді викладача.
18 січня 2017 року звернулась до директора коледжу із заявою про звільнення з підстав невиконання законодавства про працю та умов колективного договору ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" (частина третя статті 38 КЗпП України).
Наказом директора коледжу від 18 січня 2017 року № 8-к ОСОБА_1 звільнено зі 31 січня 2017 року з посади викладача за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.