Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 531/1199/18
провадження № 61-17781св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2019 року у складі судді Косик С. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Гальонкіна С. А., Бутенко С. Б., Чумак О. В., у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" про визнання угод щодо внесення змін до договорів оренди землі недійсними,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" (далі - ТОВ "Агропрогрес плюс") про визнання угод щодо внесення змін до договорів оренди землі недійсними.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що 21 травня 2008 року між ними та ТОВ "Агропрогрес плюс" укладений договір оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Попівської сільської ради Карлівського району, строком на 10 років.
Вважають, що орендарем порушено пункт 8 цих договорів і не повідомлено письмово орендодавців за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію.
У лютому 2018 року вони написали заяви про небажання пролонгувати договори, а тому вважають, що у них є всі підстави вимагати в орендаря припинення дії договорів шляхом їх розірвання у зв`язку із закінчення строку дії договорів.
Також 07 червня 2016 року та 20 вересня 2016 року між ними та ТОВ "Агропрогрес плюс" укладені угоди про внесення змін до зазначених договорів оренди землі. Ці зміни були укладені з грубим порушенням земельного законодавства України, умов договорів, вчинені під впливом обману, а тому є недійсними.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили суд визнати угоди про внесення змін до договорів оренди землі недійсними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Суди виходили з того, що орендарі добровільно погодилися на умови додаткових угод, в тому числі і щодо продовження строку дії договорів оренди землі. Позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що додаткові угоди від 07 червня 2016 року та 20 вересня 2016 року укладенні без їхнього волевиявлення, а тому підстави для визнання їх недійсними відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просили скасувати рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що у спірних договорах оренди землі відсутній строк дії договорів, що є істотною умовою договору оренди землі, у порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) договори оренди землі не пройшли державну реєстрацію, що є підставою для визнання їх недійсними, відповідно до вимог статей 210, 211 ЗК України.
Також у порушення вимог статті 230 ЦК України спірні договори підписані під впливом обману, оскільки ТОВ "Агропрогрес плюс" пообіцяло позивачам підняти орендну плату за користування їхніми земельними ділянками.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Агропрогрес плюс" не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року і витребувано із Машівського районного суду Полтавської області цивільну справу № 531/1199/18.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги його висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок, призначених для сільськогосподарського використання, розташованих на території с. Попівка Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, зокрема: ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,52 га, ОСОБА_2 - площею 3,51 га, ОСОБА_3 - площею 3,61 га.
Між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Агропрогрес плюс" укладені договори оренди земель, без зазначення дати, строком на 10 років. 21 травня 2008 року ці договори оренди землі зареєстровані у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК", що підтверджується записами у Державному реєстрі земель за № 040855600449, № 040855600450 та № 040855600426.
Актами прийому-передачі в оренду земель підтверджено передачу вищезазначених земельних ділянок в оренду ТОВ "Агропрогрес плюс".
Пунктом 36 вказаних договорів оренди землі передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
07 червня 2016 року та 20 вересня 2016 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "Агропрогрес плюс" укладені угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 03 січня 2008 року, відповідно до умов яких строк дії договорів оренди землі продовжено до 03 січня 2028 року.
05 липня 2016 року та 05 грудня 2017 року здійснена державна реєстрація речового права угода про внесення змін до договорів оренди землі від 03 січня 2008 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 07 грудня 2017 року, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 07 липня 2016 року.
Відповідно до журналу реєстрації договорів оренди ОСОБА_3 отримала свій примірник договору 16 вересня 2016 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 29 січня 2018 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам.