Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 758/35/18
провадження № 61-37475св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року у складі судді Гребенюка В. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити факт того, що адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, є тотожними.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у будинковій книзі та у його паспорті у розділі "Місце проживання" зазначена адреса: АДРЕСА_1, а у договорах з ПАТ "Київенерго", "Київводоканал", ДП "Київгазенерджи", податкових повідомленнях - рішеннях про плату за землю зазначена адреса: АДРЕСА_2 .
Внаслідок того, що однин і той самий будинок у різних джерелах має різні адреси, він не має можливості оформити необхідну документацію з метою приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. Тобто, від встановлення цього факту безпосередньо залежить виникнення, зміна або припинення його майнових прав.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне ОСОБА_2 для подальшого подання цього рішення суду до державних органів для реалізації свого права на приватизацію земельної ділянки, отже, вбачається спір про право, у зв`язку з чим заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, а такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку існує спір про право, є безпідставним, судові рішення не містять належного обґрунтування та мотивів такого висновку судів.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.