1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


25 березня 2020 року

м. Київ


справа № 504/2788/14-ц

провадження № 61-43553св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2017 року у складі судді Доброва П. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - "Райффайзен Банк Аваль") про визнання кредитного договору недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що наданий ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" під час розгляду цивільної справи № 2-569/2011 за позовом

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, кредитний договір № 014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року ним не укладався та не підписувався, будь-які гроші він за вказаним кредитним договором не отримував. Про існування вказаного кредитного договору йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами вищевказаної цивільної справи. У зв`язку з вказаними обставинами він вважає вказаний договір незаконним, та таким, що підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати кредитний договір № 014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року, оформлений від імені ОСОБА_1 та від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним кредитний договір від 07 вересня 2007 року, оформлений від імені ОСОБА_1 та від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідача щодо ненадання витребуваних оригіналів кредитного договору, при покладенні на нього такого обов`язку судом, з роз`ясненням представнику наслідків

статті 146 ЦПК України 2004 року, свідчать про ухилення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від участі в експертизі та за висновками суду свідчать на користь ОСОБА_1 .

З урахуванням цього суд дійшов висновку, що факт, для з`ясування якого була призначена експертиза - підписання (непідписання) кредитного договору безпосередньо ОСОБА_1, не підтверджений в порядку визначеному законом, та при цьому заперечується ОСОБА_1 . Тому суд визнав встановленим, що у кредитному договорі № 014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року, оформленому від імені ОСОБА_1 та від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підпис від імені позичальника ОСОБА_1 вчинено не ОСОБА_1, а іншою особою (особами).

Враховуючи вищезазначене, недотримання вимог закону в частині вільності волевиявлення учасника правочину і відповідності його внутрішній волі при укладенні кредитного договору № 014/80054/82/81376 від 07 вересня

2007 року, оформленого від імені ОСОБА_1 та від імені

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме встановлення обставин того, що ОСОБА_1 не підписував оспорюваний ним договір, в силу

статті 203 ЦК України є обов`язковою умовою, недодержання якої в порядку частини першої статті 215 ЦК України є підставою недійсності таких правочинів.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно визнав встановленим, що у кредитному договорі

014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року, оформленому від імені ОСОБА_1 та від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підпис від імені позичальника ОСОБА_1 вчинено не ОСОБА_1, а іншою особою (особами), томусудом першої інстанції вірно встановлено, що в цьому випадку в порушення вимог частини третьої статті 203 ЦК України відсутнє вільне волевиявлення ОСОБА_1 на укладення спірного правочину, яке б відповідало його внутрішній волі та відсутня його згода на такі дії.

Крім того, суд першої інстанції вірно вважав, що порушена встановлена законом форма вчинення письмового правочину, оскільки одна із сторін спірного договору його навіть не підписувала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, АТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитного договору недійсним призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що факт укладання кредитного договору та факт отримання позивачем кредитних коштів раніше вже було визнано ОСОБА_1 та встановлено рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 квітня 2012 року під час розгляду цивільної справи № 2-569/11за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів і визнання кредитного договору недійсним. Крім цього, протягом 2007-2009 років позивачем частково виконувалися умови кредитного договору шляхом часткового внесення коштів на повернення отриманого кредиту, про що свідчить розрахунок заборгованості.

Також банк зазначає, що кредитний договір було укладено у вересні

2007 року, але з позовом про визнання недійсним договору позивач звернувся лише у 2014 року, тобто останнім пропущено строк на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Банк не надав оригінал кредитного договору, але представник банку неодноразово зазначав, що кредитна справа втрачена, а інший екземпляр оригіналу кредитного договору та договору іпотеки від 07 вересня

2007 року зберігаються у приватного нотаріуса Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Чос О. П. і зареєстрований у реєстрі № 3990.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 вересня 2007 року від імені ОСОБА_1 та від імені

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було оформлено кредитний договір

014/80054/82/81376, відповідно до умов якого кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 99 960 доларів США на строк

120 місяців по 07 вересня 2017 року (включно), згідно графіка надання кредиту процентною ставкою 13,5 % річних.

Вважаючи, що позичальником були порушені умови договору та виникла заборгованість за кредитним договором, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду (справа № 2-569/2011) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року та судових витрат.

В обґрунтування вказаного позову банком надано копію кредитного договору № 014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_1 та від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області

від 13 листопада 2014 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів, було витребувано у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" оригінал спірного кредитного договору, та у справі була призначена судова-почеркознавча експертиза на вирішення якої було поставлено питання: чи здійснено підпис в кредитному договорі № 014/80054/82/81376 від 07 вересня 2007 року, оформленому від імені ОСОБА_1, та від імені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", від імені ОСОБА_1 - ОСОБА_1 чи іншою особою.

Судом першої інстанції було роз`яснено сторонам у справі положення частини першої статті 146 ЦПК України 2004 року про наслідки ухилення від участі в експертизі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту