Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 449/601/18
провадження № 61-12029св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 лютого 2019 року, ухвалене в складі судді Борняка Р. О., та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня
2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Курій Н. М., Шандри М. М.,
Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житлом.
Позовна заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_1 належить до комунального житлового фонду, на даний час у квартирі зареєстрований він та його дочка - відповідач ОСОБА_2, яка з 2007 року в квартирі фактично не проживає, оскільки виїхала за межі України, а із 27 лютого 2014 року прийнята на тимчасовий консульський облік у Генеральному консульстві в Мілані .
Зазначав, що відповідач понад 10 років не проживає за адресою зареєстрованого місця проживання, не отримує жодних послуг і не має фактичного правового зв`язку із вказаною квартирою. У добровільному порядку відповідач не бажає знятись з реєстрації, всі обов`язки, що випливають з утримання квартири виконує лише позивач, до того ж збереження реєстрації відповідача у спірному житловому приміщенні зумовлює додаткові витрати на утримання квартири з боку позивача та ускладнює можливість отримання ним соціальних пільг.
Просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1, у зв`язку із відсутністю в ній ОСОБА_2 понад шість місяців без поважних причин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області
від 21 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі -
ЦПК України), встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тимчасово працює за межами України, її періодична відсутність викликана поважними причинами, тому на неї розповсюджуються гарантії, визначені пунктом 2
статті 71 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР), й вона не може бути визнана такою, що втратила право користування спірним житлом, квартирою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 лютого
2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов висновку, що незважаючи на покладений процесуальним законом обов`язок, позивачем не доведено факт відсутності відповідача понад встановлені законом строки у жилому приміщенні без поважних причин. Крім того апеляційний суд врахував відсутність у відповідача іншого житла та наявність рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 листопада
2016 року, яке набрало законної сили, про визнання за ОСОБА_2 права на приватизацію 1/2 частини спірної квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до ВерховногоСуду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, ухвалити судове рішення, яким задовольнити позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано її матеріали із Перемишлянського районного суду Львівської області.
У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені в судових рішеннях щодо поважності причин тимчасової відсутності відповідача не відповідають обставинам справи, крім того, суди неправильного тлумачили норму закону при встановленні поважності причин не проживання відповідача, а під час судового розгляду порушено засади рівності сторін перед судом.
Вказує, що факт роботи відповідача за кордоном не підтверджено належними доказами, які б зумовлювали необхідність тимчасового виїзду з жилого приміщення на такий тривалий час.
Стверджує, що суди не взяли до уваги надані ним докази за 2017-2018 роки, натомість, обмежилися констатацією перебування відповідача за кордоном з 2007 року та постановку її на тимчасовий консульський облік у 2014 році. При цьому відмовляючи в задоволенні позову не вказали строків роботи відповідача, тобто не визначилися зі строками дії гарантії збереження житлового приміщення за ОСОБА_2 .
Вказує, що вирішуючи спір, та відмовляючи в задоволенні позову на підставі пункту другого частини третьої статті 71 ЖК УРСР, суди попередніх інстанцій неправильно застосували відповідну норму матеріального права, проігнорували часовий взаємозв`язок визначених нею гарантій із умовами, характером та строком виконання роботи або навчання, що підлягали обов`язковому встановленню на підставі належних та достатніх доказів.
Вважав, що у судових рішеннях не надано оцінку зібраним доказам щодо невиконання відповідачем обов`язків, які пов`язані із проживанням у квартирі та свідчили б про збереження інтересу щодо користування вказаним житлом.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові
від 01 лютого 2018 року у справі № 283/1443/16-ц (провадження
№ 61-749св18) вказує, що проживання у іншій місцевості у зв`язку з роботою не є поважною причиною відсутності відповідача у спірному житлі.
Реєстрація відповідача, яка не проживає у спірній квартирі зумовлює додаткові витрати на утримання цієї квартири.
Робота відповідача за кордоном не доведена належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Просить врахувати, що відповідач вимушено не проживає у спірній квартирі, оскільки її колишній чоловік ОСОБА_5, з яким шлюб розірвано у 2012 році, є психічно хворою особою. Відповідач, маючи на той час неповнолітню дитину, була змушена виїздити на заробітки за кордон, де тимчасово перебуває і до тепер, оскільки має мінливий характер роботи. У відповідача відсутнє інше благоустроєне житло, а позивач не допускає її до спірної квартири.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, яка належить до житлового фонду територіальної громади м. Перемишляни та перебуває на балансі міського комунального підприємства "Комунальник".
З акту обстеження спірної квартири від 16 травня 2018 року комісією Перемишлянської міської ради суди встановили, що ОСОБА_2 на момент проведення обстеження відсутня у квартирі, зі слів сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідач орієнтовно з 1998 року по даний час фактично не проживає у квартирі.
Відповідно до листа Перемишлянської Центральної районної лікарні № 416
від 18 квітня 2018 року ОСОБА_2 в період 2016-2017років за медичною допомогою не зверталась.
Згідно листа начальника ЦПЗ № 6 публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Львівська дирекція від 10 квітня 2018 року в період листопад-грудень 2017 року реєстрована поштова кореспонденція на ім`я ОСОБА_2 не надходила.
Із копії паспорту ОСОБА_2 для виїзду за кордон суди встановили, що
з 27 лютого 2014 року відповідач прийнята на тимчасовий консульський облік у Генеральному консульстві України в м. Мілан Італії.
Судами встановлено, що відповідач у 2007 року виїхала за межі України та приїздить в Україну періодично.
Із квітня 2016 року нарахування за вивезення сміття по спірній квартирі здійснюється на одну особу, а відповідно до квитанцій від 18 січня
2019 оплата за спожиту електроенергію та газ, проводиться згідно з показників встановлених лічильників.