Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 607/5437/17
провадження № 61-48144св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2018 року у складі судді: Братасюка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Дикун С. І.,
Парандюк Т. С., Сташків Б. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, де третя особа - служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що під час шлюбу у них з ОСОБА_3 народилася дочка ОСОБА_5, 2007 року народження. Після перебування в шлюбі близько двох з половиною років, з ініціативи чоловіка шлюб було розірвано. З цього часу ОСОБА_3 відвідував дочку близько 2-3 разів (востаннє на день народження дитини в 2009 році), про дитину не турбується взагалі, не брав і не бере участі у вихованні дитини.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення способів участі у вихованні дитини.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та її родина створювали йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дочки, будь-які його намагання зустрічатися з дитиною перетворювалися на сварку з ОСОБА_1, яка вкрай негативно відображалась на дитині, котра лякалась та плакала. Він неодноразово хотів побачитися з дитиною, купував їй подарунки та намагався надавати матеріальну допомогу, проте ОСОБА_1 та її батьки дитину до нього не допускали, ховали в будинок, подарунки викидали, не відповідали на телефонні дзвінки.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просив суд встановити наступний графік побачень з дочкою: кожної 1, 2, 3 неділі місяця самостійно проводити час з дочкою з 13.00 години до 18.00 години; кожної 1, 3 середи місяця самостійно проводити час з дочкою з 16.00 години до 19.00 години з правом забирати дитину зі школи; кожної 2, 4 п`ятниці місяця самостійно проводити час з дочкою з 16.00 години до 19.00 години з правом забирати дитину зі школи; останніх вихідних кожного місяця забирати дочку в суботу о 14.00 годині з ночівлею до неділі 19.00 години; під час літніх канікул
на 12 календарних днів самостійно їхати з дочкою на відпочинок або забирати на проживання до себе.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 13 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визначено ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні дитини
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено графік побачень у 1, 3 суботу та 2, 4 неділя місяця; перше побачення батька та дитини провести в присутності психолога Тернопільського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, зважаючи на ту обставину, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, відповідач з`являвся в органи опіки та піклування, до суду та висловлювався проти позбавлення батьківських прав щодо дочки, на виправдання власної поведінки надав суду належні, допустимі докази та певною мірою з метою доказування за європейським стандартом "поза розумним сумнівом" достатні докази на підтвердження збереження батьківства, суд дійшов висновку про недоцільність на цьому етапі розвитку відносин сторін спору та їх спільної дитини, позбавляти батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дочки ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо зустрічних позовних вимог, то суд, з урахуванням наведених сторонами доказів та встановлених відносин сторін спору, вважав за доцільне погодитися із запропонованим органом опіки та піклування графіком та умовами побачення ОСОБА_3 з його дочкою ОСОБА_5, 2007 року народження. Згадуваним вище висновком за № 2-1538/01-10, складеним 10 жовтня 2017 року Тернопільською районною державною адмінітсрацією, рекомендовано визначити ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні дитини
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, - встановити графік побачень у 1, 3 суботу та 2, 4 неділю місяця; перше побачення батька та дитини провести в присутності психолога Тернопільського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2018 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, як встановлено колегією суддів, ОСОБА_3 бажає спілкуватись із дочкою та піклуватись про неї, приймати участь у вихованні дитини, у зв`язку з чим подав зустрічний позов про визначення способів його участі у вихованні дитини, а тому вважати, що відповідач злісно не виконує обов`язки по вихованню дитини немає підстав.
З урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та усталеної судової практики національних судів, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які злісно не виконують батьківських обов`язків, умисно ухиляючись від цих обов`язків, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що таких обставин по справі не встановлено, а тому в позові ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо їхньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід відмовити, одночасно частково задовольнивши зустрічний позов ОСОБА_3 про визначення способів участі у вихованні дитини з урахуванням запропонованого органом опіки та піклування графіку та умов побачення ОСОБА_3 з дитиною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_1 про визначення способів участі у вихованні дитини призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що примусове спілкування дочки з ОСОБА_3, якого вона зовсім не знає та не сприймає як батька, суперечить інтересам дитини. Проти такого спілкування висловилася сама ОСОБА_5 . У судовому засіданні апеляційного суду вона категорично зазначила, що не знає свого батька та не бажає з ним знайомитись. Суд першої інстанції фактично встановив, що поведінка відповідача щодо дочки була надто пасивною, він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, зникнувши із життя дочки на надто тривалий термін.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 жовтня 2006 року по 19 червня 2009 року, у цьому шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження від 11 вересня 2007 року
серії НОМЕР_1 .
Після розірвання шлюбу між сторонами спору склались ворожі відносини, дитина проживає з матір`ю та її родичами у с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області і навчається у загальноосвітній школі № 10 у м. Тернополі.
У будинку за адресою АДРЕСА_1, в котрому проживає дитина, для останньої створено усі належні умови проживання та розвитку.
Як пояснила в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1, після перебування сторін спору в шлюбі близько двох з половиною років, з ініціативи відповідача, шлюб було розірвано. З цього часу ОСОБА_3 відвідував дочку близько 2-3 разів (востаннє на день народження дитини в 2009 році), про дитину не турбується, не брав і не бере участі у вихованні дитини.
Натомість ОСОБА_3 суду пояснив, що він дійсно з 2009 року фактично відсутній в житті дочки, проте ця відсутність має вимушений характер - після одруження з ОСОБА_1 вони проживали з її батьками
у с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області. Разом з тим, у сторін спору життя не склалося через постійні сварки та суперечки, прояви відвертої зневаги до ОСОБА_3 зі сторони батьків ОСОБА_1 . Із часу розірвання шлюбу між сторонами, ОСОБА_1 та її родина створювали йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дочки. Весь час після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 постійно намагався довідатися якусь інформацію про дочку від родичів та знайомих ОСОБА_1
ОСОБА_3 за освітою інженер-програміст, працює у ТОВ "ВІП комп`ютери" менеджером з продажу з 2006 року - за місцем роботи характеризується позитивно, має зареєстроване місце проживання у
АДРЕСА_3 .
12 вересня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_3 спеціалістом ССД Тернопільської міської ради було складено акт обстеження житлово-побутових умов, за яким стверджена наявність задовільних санітарно-гігієнічних умов проживання та наявності у квартирі окремої дитячої кімнати для дівчинки, у якій є всі необхідні речі для розвитку та проживання. У кімнаті проживає дочка ОСОБА_3 від другого
шлюбу - ОСОБА_8 .
Згідно з протоколом індивідуального діагностичного обстеження Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 з 09 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року учениці 4-Б класу ОСОБА_5 контакт з дорослими остання встановлює швидко, приймає завдання і виконує його охоче, на запитання відповідає впевнено. Результати тесту показали прийняття дитиною реально існуючої ситуації, низький рівень емоційних зв`язків із членами сім`ї; дитина знаходиться в атмосфері постійної і надмірної опіки, яка оточує її. Ставлення до батька: в жодній з проведених методик батько не фігурує, як складова сім`ї. Під час бесіди дитина розповіла, що батька ніколи не бачила і жодного разу не спілкувалась з ним. Рекомендації: формувати позитивний образ сім`ї, покращувати емоційний зв`язок між членами родини.
За клопотанням ОСОБА_1 та її представника, 01 березня
2018 року практичним психологом відділу соціальної роботи Тернопільського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та працівником ССД Тернопільської РДА було проведено бесіду з дитиною ОСОБА_5, 2007 року народження, за результатами проведення котрої складено в письмовій формі за № 1-75/3 Інформацію щодо проведення психологічного обстеження. Відповіді дитини на поставлені питання носять позитивний характер і свідчать про те, що дівчинка володіє певною самостійністю, здатна приймати рішення, достатньо соціалізована. Вірить у власні сили і може покладатися на себе навіть у складних ситуаціях. Жорсткої залежності дитини від матері чи батька не виявлено. Помічено, що дитина уникає в коментарях слово "тато", про ситуації, де зображено батька, говорить в загальному або застосовує слово "сім`я".