Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 165/2594/17
провадження № 61-44526св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_3, на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 08 травня 2018 року у складі судді Лизун Ю. В. та постанову Апеляційного суду Волинської області від 23 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дітей та суми індексації аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що 21 квітня 2010 року було розірвано шлюб, укладений між нею та відповідачем. Мають двох дочок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 06 вересня 2010 року з відповідача на утримання двох дітей з 27 липня 2010 року стягувалися аліменти по 600,00 грн щомісячно на кожну дитину.
Вважала, що на підставі частини першої статті 192 СК України визначений вказаним рішенням суду розмір аліментів має бути збільшений, оскільки такий розмір значно менший від мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку.
Також, посилалась на те, що вона особисто здійснювала оплату за навчання дочки ОСОБА_4 у Нововолинському ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради за період 2016 - 2017 роки у розмірі 4 100,00 грн, за цей же період вона оплачувала за навчання дітей у освітньому центрі "Індіго" у розмірі
6 535,00 грн. За період з 12 червня 2017 року по 23 червня 2017 року їх діти оздоровлювалися у комплексній організаційній програмі "Табір Карпатське левеня", за що вона сплачувала 13 800,00 грн.
Крім того, у період з 26 червня 2017 року по 16 липня 2017 року їх діти перебували у дитячому таборі-готелі "Шоколад", за що вона сплачувала 22 400,00 грн, а всього вона понесла додаткових витрат на дітей у розмірі 46 835,00 грн, половину з яких, як вона вважала, повинен сплатити відповідач.
Ураховуючи зазначене та уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд: збільшити розмір аліментів на утримання дітей та стягувати з відповідача на її користь по 1 000,00 грн аліментів щомісячно на кожну дитину з індексацією розміру аліментів; 23 417,50 грн - додаткових витрат на дітей; суму індексації аліментів - 4 298,62 грн та 1 500,00 грн - за надання правової допомоги адвокатом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 08 травня 2018 року позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 06 вересня 2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов`язано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 200,00 (одній тисячі двісті) грн щомісячно на кожну дитину з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на утримання неповнолітньої ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 14 467,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 251,22 грн - суми індексації аліментів за період з серпня 2010 року по квітень 2016 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
3 000,00 грн - витрат, понесених за надання правничої допомоги адвоката.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з часу винесення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів збільшився розмір прожиткового мінімуму, ціни на продукти харчування, товари та інші послуги.
Збільшуючи раніше визначений судом розмір аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатною особою і має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж ті, які присуджені рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 06 вересня
2010 року, а саме: у розмірі 1 200, 00 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Також, суд першої інстанції вважав обгрутнованими вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача 14 467,50 грн у рахунок додаткових витрат на розвиток та утримання дітей, а також 4 251,22 грн - суми індексації аліментів за період з серпня 2010 року по квітень 2016 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 08 травня 2018 року у цій справі в частині задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дітей та суми індексації аліментів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей та суми індексації аліментів відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за положеннями статті 185 СК України обовязок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину обумовлюється особливими обставинами, а саме: розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.
Суд апеляційної інстанції вважав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що понесені нею додаткові витрати на дітей були зумовлені особливими обставинами, зокрема, необхідністю розвитку певних здібностей дитини.
При цьому вважав, що не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо стягнення суми індексації аліментів за період з серпня 2010 року по квітень 2016 року, оскільки задовольняючи таку вимогу, суд першої інстанції не врахував того, що редакція частини другої статті 184 СК України, якою передбачена індексація розміру аліментів відповідно до закону, набула чинності 17 травня 2017 року, а тому відсутні правові підстави для стягнення сум індексації розміру аліментів за вказаний період.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, й представником - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вона просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині стягнення додаткових витрат на утримання дітей та стягнення суми індексації аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині вимог щодо стягнення додаткових витрат на утримання дітей та стягнення суми індексації аліментів.
ОСОБА_1 вважала, що відповідач зобов`язаний брати участь у забезпеченні розумового і соціального розвитку, та фінансувати такий розвиток.
Навчання у Нововолинському ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради дочки ОСОБА_4 є здобуттям дитиною загальної середньої освіти, а тому, як вважала ОСОБА_1, вона разом з відповідачем у відповідності до вимог статті 150 СК України зобов`язані оплачувати.
Вважала, що навчання в освітньому центрі "Індіго" забезпечувало дітям розумовий розвиток, а саме: вивчення іноземних мов.
Також, вважала, що участь дітей у комплексній організаційній програмі "Табір Карпатське Левеня " та перебування у дитячому таборі-готелі "Шоколад" забезпечує дітям духовний, моральний та соціальний розвиток.
Посилалась на те, що відповідач у судових засіданнях під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не заперечував того факту, що дітям необхідні такі оздоровлення та навчання, проте він посилався лише на фінансову не можливість забезпечити такий розвиток.
Вважала, що під час розгляду справи щодо стягнення додаткових витрат необхідно виходити у першу чергу із інтересів дитини, оскільки батьки зобовязані забезпечити дитині якнайкраще життя.
Крім того, вважала, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні її позову в частині стягнення суми індексації аліментів, грубо порушив норми матеріального права, застосувавши неправильно частину другу статті 184 СК України.
Посилалась на те, що Сімейний кодекс України було прийнято 10 січня
2002 року, який набрав чинності 01 січня 2004 року.
У першій редакції статті 184 СК України частина друга була викладена у такій редакції: розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У частину другу статті 184 СК України були внесені зміни відповідно до Закону № 2475-VIII від 17 травня 2017 року, та внесені зміни відповідно до Закону № 2475-VIII від 03 липня 2018 року.
Вважала, що право на індексацію аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, зберігалося у всіх трьох редакціях вказаної статті.
При цьому посилалась на те, що у 2013 році Верховним Судом України у справі № 6-113цс13 було визначено правову позицію у такій категорії справ, відповідно до якої, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону пункту 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано із Нововолинського міського суду Волинської області зазначену цивільну справу.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2020 року указану справу призначено до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
До 21 квітня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 8).
Мають двох дочок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7).
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 06 вересня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей у розмірі по 600,00 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27 липня 2010 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником -
ОСОБА_3 , підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.