Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 644/6260/16-ц
провадження № 61-46222св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кіся П. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, спільним майном, визнання права власності на частку у спільному майні.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у період з 2006 року по 2011 рік він з ОСОБА_2 перебував у фактичних шлюбних відносинах, сторони вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
За час спільного проживання сторін та перебування у фактичних шлюбних відносинах відповідачем придбана квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира придбана у 2008 році за договором про дольову участь у будівництві. На виконання умов договору внесено 100 % оплати вартості квартири у розмірі 60 000 дол. США. Грошові кошти, що внесені на оплату вартості квартири, були спільно нажитими, під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах.
Вказував на те, що на момент придбання квартири відповідач не мала відповідного доходу для придбання житла. Після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 . Таке рішення прийнято у зв`язку з тим, що він мав кредитні зобов`язання перед банком, а тому не хотів реєструвати право власності на свої ім`я.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю та перебування у фактичних шлюбних відносинах і ведення спільного господарства між ним та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у період з 2006 по 2011 рік, визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном, набутим за час фактичних шлюбних відносин, та визнати за ним право власності на 1/2 частку вказаної квартири.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 січня 2018 року у складі судді Черняка В. Г. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2006 по 2011 рік.
Визнано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, спільним майном, набутим за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2006 по 2011 рік.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, як спільного майна, набутого за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнала позов в частині встановлення факту проживання сторін у період з 2006 по 2011 рік однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Спірна квартира придбана у період спільного проживання сторін, тому відповідно до статей 74, 69, 70 СК України, є об`єктом права спільної сумісної власності та підлягає поділу між ними в рівних частках.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції, прийнявши визнання відповідачем позову в частині встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2006 по 2011 рік, при одночасному запереченні відповідачем ведення спільного господарства, побуту та бюджету, невірно застосував положення статті 74 СК України та порушив правила прийняття такого визнання згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України. Позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї та судом такі обставини не встановлено, а тому відсутні підстави для встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відповідно, також відсутні підстави для визнання спірної квартири спільною сумісною власністю сторін, а також для її поділу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділу майна.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач визнала його позов в частині встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
При цьому відповідач не довела свою платоспроможність для придбання спірної квартири, не надала беззаперечних та належних доказів, які б підтверджували, що грошові кошти на вказану квартиру їй надала її мати, які остання отримала від продажу двох квартир.
Крім того, суд апеляційної інстанції помилково посилався на обставини, встановлені рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 17 червня 2016 року у справі № 636/765/16-ц, та не врахував обставини, встановлені рішенням Ленінського суду Харківської області від 18 грудня 2017 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги, зазначені судом, усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Зупинено дію постанови Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 травня 2008 року між СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" та ОСОБА_2 був укладений договір № 5-161/К69 асоційованого членства у споживчому товаристві, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалась прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в СТ "ЖБК "АВАНТАЖ", з метою здійснення СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" будівництва будинку за рахунок внесеного паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" і реалізацією їм статутних цілей і завдань на умовах цього договору, а СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" зобов`язалось здійснити будівництво будинку і після здачі будинку в експлуатацію, передати ОСОБА_2 закріплену за нею квартиру, за умови виконання зобов`язань за цим договором.
ОСОБА_2 зобов`язалась внести долю у розмірі 297 400,00 грн (початковий внесок складає 247 400,00 грн здійснюється у термін до 31 травня 2008 року, 50 000,00 грн - у термін до 10 червня 2008 року).
24 грудня 2008 року між СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 5-161/К69 від 29 травня 2008 року, згідно з якою внесено зміни в характеристики об`єкта нерухомості (квартири), замінено номер квартири з № АДРЕСА_1 .
Під час здачі будинку до експлуатації, нумерація будинку змінилась з АДРЕСА_1 .
26 липня 2012 року між СТ "ЖБК "АВАНТАЖ" та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору № 5-161/К69 від 29 травня 2018 року, згідно якого сторони керуючись пунктом 2.7 договору прийшли взаємної згоди, що розмір паю становить 203 252,00 грн, а цільовий внесок 94 148,00 грн.
Згідно довідки СП "ЖБК "АВАНТАЖ" від 12 листопада 2008 року вартість квартири за умовами договору № 5-161/К69 асоційованого членства у споживчому товаристві становить 297 400,00 грн, які сплачені у період з 30 травня 2008 року і до жовтня 2008 року.
За актом приймання передачі квартири від 26 липня 2012 року квартира АДРЕСА_1 передана ОСОБА_3 для оформлення правовстановлюючих документів - реєстрації права власності.
03 грудня 2013 року за ОСОБА_3 зареєстровано права власності на вказану квартиру.
Згідно з договором дарування квартири від 05 листопада 2015 року ОСОБА_2 передала у дар ОСОБА_4 (дочка відповідача) спірну квартиру.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.