Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 287/318/18-ц
провадження № 61-16571св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2019 року в складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та просили визнати її такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що їм на праві спільної сумісної власності належить вищевказаний житловий будинок, у якому зареєстрована їх колишня невістка ОСОБА_3, яка з 2004 року без поважних причин у ньому не проживає.
Вказують, що її реєстрація у спірному житловому будинку обмежує їх право щодо вільного володіння, розпорядження та користування цим нерухомим майном. Відповідач не є членом їх сім`ї, не сплачує кошти за житлово-комунальні послуги та відмовляється добровільно знятися з реєстрації, а тому просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 06 березня 2019 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач близько 5-10 років не проживає у будинку позивачів і не з`являлася до будинку, в якому зареєстрована, а фактично проживає в с. Забороче Олевського району в своєї матері, то вона втратила право користування спірним житловим приміщенням.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2019 року скасовано рішення Олевського районного суду Житомирської області від 06 березня 2019 року і ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щоміж сторонами існує тривалий спір щодо іншого нерухомого майна, який вказує на те, що між ними виникли неприязні стосунки. Дана обставина перешкоджає відповідачу проживати в житловому будинку, право власності на який зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2019 року і залишити в силі рішення Олевського районного суду Житомирської області від 06 березня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що твердження апеляційного суду про неприязні відносини сторін не підтверджується належними доказами, зокрема, показаннями свідків, а тому не може бути підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції. Посилання ж відповідача на її право на частину іншого нерухомого майна та докази з цього приводу до даної справи не мають жодного відношення.
Водночас зазначає, що з 2002 року по 2018 рік відповідач будь-яких заяв про поділ майна чи вселення її за місцем реєстрації не подавала, що свідчить про відсутність у неї необхідності у спірному житловому будинку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 вересня 2019 року справа № 287/318/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок, виданим Олевською селищною радою 30 січня 2003 року.
У вказаному житловому будинку з 29 травня 1993 року зареєстрована ОСОБА_3, яка до 14 серпня 2002 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із сином позивачів.
Відповідно до акту обстеження фактичного проживання особи від 12 липня 2018 року, наданого позивачами, ОСОБА_3 не проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_3 близько 5-10 років не проживає за місцем своєї реєстрації.