Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 521/7436/16-ц
провадження № 61-14919св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Михайлюка О. А. від 17 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В., від 01 лютого 2018 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі -
ПАТ "Альфа-Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 31 серпня 2012 року між ПАТ "Банк Кіпру", правонаступником якого є ПАТ "Неос Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 295 800 грн під 23,99% річних строком до 30 серпня
2022 року.
На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, цього ж дня між ПАТ "Банк Кіпру" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого є належна останній трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .
21 липня 2014 року між ПАТ "Неос Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір факторингу, за яким до позивач отримав право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором.
Позивач вказував, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на 31 березня 2016 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 348 736,76 грн, яка складається із: 275 452,91 грн - тіло кредиту; 73 283,85 грн - проценти, в рахунок погашення якої просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів.
21 жовтня 2016 року представник банку подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за процентами станом на 21 жовтня 2016 року у розмірі 100 131,79 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 травня 2017 року позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 131,79 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, допустив заборгованість за процентами за користування кредитом, а тому ця заборгованість підлягає стягненню у повному обсязі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 травня 2017 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за відсотками у розмірі 98 181,87 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість за кредитним договором, в тому числі й процентами, станом на 16 червня 2015 року, а тому з відповідача підлягають стягненню проценти за період з 17 червня 2015 року по 10 жовтня 2016 року (день виконання рішення суду).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що звертаючись до суду із позовом банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, однак у подальшому подав до суду позовну заяву у новій редакції, в якій, на думку заявника, одночасно змінив підставу і предмет позову, що є порушенням статті 31 ЦПК України 2004 року, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття до розгляду заяви із зміненим предметом та підставами позову. Крім того, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року з неї вже була стягнута заборгованості за кредитним договором, яку вона погасила у повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року від ПАТ "Альфа-Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року зупинено виконання постанови суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 серпня 2012 року між ПАТ "Банк Кіпру", правонаступником якого є
ПАТ "Неос Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 295 800 грн під 23,99% річних строком до 30 серпня 2022 року.
На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, цього ж дня між ПАТ "Банк Кіпру" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого є належна останній трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .
21 липня 2014 року між ПАТ "Неос Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір факторингу, за яким позивач отримав право вимоги за вказаним вище кредитним договором.
16 квітня 2015 року ПАТ "Альфа-Банк" надіслав на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення протягом тридцяти днів усієї суми заборгованості у розмірі 302 302,05 грн.
У липні 2015 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до суду із позовом до
ОСОБА_1 про стягнення достроково усієї заборгованості за кредитним договором, який рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року, задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 16 червня 2015 року у розмірі
289 947,65 грн, яка складається із: 275 452,91 грн - тіло кредиту;
14 494,74 грн - проценти.
10 жовтня 2016 року на виконання рішення суду ОСОБА_1 сплатила заборгованість у розмірі 289 947,65 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 10 жовтня 2016 року № 6254\з7 (а. с. 105).
Посилаючись на несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача проценти за користування кредитом, які станом 21 жовтня 2016 року складають 100 131,79 грн.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з відповідача підлягають стягненню проценти за період з 17 червня 2015 року по 10 жовтня
2016 року (день виконання рішення суду).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.