ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №140/2513/19
адміністративне провадження №К/9901/4012/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року (прийняту судом у складі судді Денисюка Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення від 11.04.2012 № 242-1 в частині пункту 42 Додатку № 1 з приводу проведення капітального ремонту вулиці Застав`я в м. Луцьку та зобов`язання відповідача постановити рішення про припинення використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 в межах прибережно-захисної смуги річки Омелянівка з проїздом до АДРЕСА_2 автомобільним транспортом по земельних ділянках, які передані у користування багатодітній сім`ї ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишив без розгляду.
Приймаючи таке рішення, суді першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив встановлений частиною другою статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, далі - КАС) строк звернення до суду, наведені ним причини пропуску даного строку є неповажними, а також не встановлено інших підстав для поновлення цього строку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що протягом шести місяців до подачі позову відповідач не оприлюднював спірного рішення. Він (позивач) 28 березня2019 року звертався до відповідача із письмовою заявою з приводу скасування рішення 2012 року.
Зазначає, що спірне рішення є триваючим на даний час, а відновлення його прав, свобод та інтересів можливе лише після його скасування судом як незаконного.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
Верховний Суд ухвалою від 04 березня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Лагнюка В.І.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Як зазначити суди, предметом розгляду даної справи є рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 11.04.2012 № 242-1.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 КАС, частиною першою якої передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тобто, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.