ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №808/2424/17
провадження №К/9901/57321/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Прокопчук Т. С., суддів: Кругового О. О., Шлай А. В.
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Уктрансбезпеки від 25 липня 2017 року № 1389-к "Про звільнення ОСОБА_1 "
1.2. поновити позивача на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області з 25 липня 2017 року;
1.3. стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
2. В мотивування позову зазначає, що, починаючи з 11 квітня 2016 року, ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
2.1. Однак, наказом Уктрансбезпеки від 25 липня 2017 року № 1389-к позивача звільнено із займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
2.2. Позивач стверджує, що не мав наміру звільнятись із вказаної посади, оскільки жодної заяви про звільнення він не писав.
2.3. Вважаючи, що звільнення відбулося неправомірно, без дотримання процедури та належного погодження повноважними особами, а також без його волевиявлення, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 08 квітня 2016 року № 619-К ОСОБА_1, заступника начальника управління - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області призначено на посаду начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області з 11 квітня 2016 року, як такого, що успішно пройшов стажування на даній посаді, з випробувальним терміном два місяці.
4. Листом Укртрансбезпеки від 24 липня 2017 року №1724/11/14-17 голова ОСОБА_2 звернувся до Міністерства інфраструктури України з проханням погодити звільнення ОСОБА_1 - начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, відповідно до поданої ним заяви про звільнення за угодою сторін.
5. За результатами розгляду матеріалів, надісланих вищевказаним листом Укртрансбезпеки від 24 липня 2017 року № 1724/11/14-17, Міністром інфраструктури України листом від 24 липня 2017 року № 7097/10/10-17 надано відповідне погодження.
6. Згідно з наказом Голови Укртрансбезпеки від 25 липня 2017 року № 1383-к від 25.07.2017 року звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області з 25 липня 2017 року за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України, частини другої статті 86 Закону України "Про державну службу", за угодою сторін.
7. Підставою для звільнення в наказі зазначено: заяву ОСОБА_1, лист Міністерства інфраструктури України від 24 липня 2017 року № 7097/10/10-17.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року в позові відмовлено.
9. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Укртранбезпеки від 25 липня 2017 року № 1389-к "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним.
10. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.
10.1. Визнано протиправним та скасованонаказ Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) від 25 липня 2017 року № 1389-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
10.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області з 25 липня 2017 року.
10.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок Укртрансбезпеки суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 123824,61 гривень.
11. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, прийшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15 грудня 2017 року), що свідчить про непідтвердження факту досягнення згоди між ОСОБА_1 та Укртрансбезпекою про дату та умови звільнення позивача за угодою сторін.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційній скарзі представник Укртрансбезпеки, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
13. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку щодо незаконності оскаржуваного наказу, оскільки такий наказ видано з огляду на наявність заяви позивача про звільнення та з дотриманням встановленої процедури погодження.
14. Водночас позивач у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
17. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.