ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа №823/5212/15
адміністративне провадження №К/9901/51255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 (колегія у складі суддів Сорочка Є.О., суддів Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А.)
у справі №823/5212/15
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
1. 09.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив:
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича включити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до переліку вкладників ПАТ КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладників фізичних осіб;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3, виданий 19.08.1995 Уманським МВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 позов задоволено частково. Не погодившись з таким рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" подала апеляційну скаргу.
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском строку апеляційного оскарження.
4. У межах встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідач подав до суду докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі.
5. Крім того, у межах десятиденного строку, встановленого частиною третьою статті 298 КАС України, скаржник подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку апеляційного оскарження. Вважав, що при вирішенні питання поновлення строку необхідно застосовувати ст. 295 КАС. Скаржник також наголошував на тому, що 22.12.2017 засобами поштового зв`язку ним було направлено апеляційну скаргу. Проте лист було повернуто з причин, які не залежали від відправника.
6. Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуване рішення отримано 12.12.2017, а тому граничним строком його оскарження є 22.12.2017. Однак апеляційну скаргу було подано лише 21.01.2018.
7. Суд виходив з того, що відповідно до п. 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності, тобто протягом десяти днів з дня її проголошення (ч. 2 ст. 186 КАС України у редакції, чинній до 15.12.2017).
8. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що конверт, який повернувся 11.01.2018, містив саме апеляційну скаргу по даній справі, оскільки доказів цьому надано не було.
9. Також, як вбачається з наданої копії конверта, поштове відправлення було адресовано Київському апеляційному адміністративному суду. Проте, відповідно до частини першої статті 297 КАС апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак, стверджуючи про направлення апеляційної скарги на постанову Черкаського окружного адміністративного суду позивач надав конверт, отримувачем якого зазначено Київський апеляційний адміністративний суд, а не суд першої інстанції, рішення якого оскаржується. Зазначені обставини додатково свідчать про непідтвердження факту направлення спірним відправленням саме апеляційної скарги у даній справі у встановленому КАС порядку.
10. Окрім того, після отримання 11.01.2018 повернутого спірного поштового відправлення, яке, у свою чергу, направлено в останній день десятиденного строку оскарження (22.12.2017), відповідач, усвідомлюючи сплив строку оскарження, до 21.01.2018 не вживав жодних заходів щодо повторного направлення апеляційної скарги.
11. Суд апеляційної інстанції не вважав наведені заявником підстави пропуску строку поважними, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку оскарження відмовив, а ухвалою від 23.02.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
12. 21.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018. Відповідач просив скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2018 у зазначеній справі було відкрито провадження.
14. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права, оскільки повинен був застосувати статтю 295 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2017) в частині права скаржника на поновлення строку у разі, якщо рішення суду оскаржено ним протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Окрім того покликається на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на повернення вчасно надісланої апеляційної скарги і необхідність її повторного подання. Лист з апеляційною скаргою було повернуто 11.01.2018 з відміткою пошти "за письмовою заявою відправника, одержувача". Проте банк не звертався з такою заявою. З метою з`ясування за якою заявою одержувача було повернуто лист, банк звертався із запитом до "Укрпошти", однак на час подання касаційної скарги відповідь не одержано.
Направивши скаргу 22.12.2017 скаржник не знав і не міг знати, що її буде повернуто, тому строк апеляційного оскарження слід вважати перерваним.
15. Оцінюючи доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
16. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що питання строку оскарження регулює спеціальна норма нової редакції КАС - пункт 13 розділу VII "Перехідні положення", що і має бути застосована у справі. Цей строк визначено у ч. 2 ст. 186 КАС, у редакції, що діяла до 15.12.2017 і становить десять днів з дня ухвалення рішення. Відтак, покликання скаржника на незастосування ст. 295 КАС Суд відхиляє.
17. Відповідач посилався на те, що 22.12.2017 (у межах десятиденного строку оскарження) ним через відділення поштового зв`язку було відправлене поштове відправлення (конверт), який, за твердженням заявника, містив апеляційну скаргу на оскаржувану постанову. На підтвердження зазначених обставин, до заяви скаржник долучив копію зазначеного конверта.