ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа №810/282/16
адміністративне провадження №К/9901/35015/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 810/282/16
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаці публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа на здійснення ліквідації ПАТ "Радикал Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2016, ухвалену у складі головуючого судді Щавинського В.Р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючої судді Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Шурка О.І. -
ВСТАНОВИВ:
І.РУХ СПРАВИ:
1. 27.012016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. про нікчемність транзакції щодо перерахування грошової суми з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами" на суму 200 000,00 грн, дата вчинення транзакції 09.07.2015;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Радикал Банк" Савальєву А.М. включити його до переліку владників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
2.Київський окружний адміністративний суд постановою від 17.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 30.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.10.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. Обставини справи:
8.14.01.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ "Радикал Банк" було укладено договір банківського рахунку №5805/П-1/980 та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Як видно з виписки ПАТ "Радикал Банк" по особовим рахункам, 09.07.2015 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу "поповнення поточного рахунку".
З виписки по особовому рахунку позивача видно, що транзакція з поповнення рахунку позивача на суму 200 000,00 грн. в операційній системі ПАТ "Радикал банк" АБС Б-2 проведена банком 09.07.2015 о 19:15.
Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "Радикал Банк`віднесено до неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 10.07.2015 по 09.10.2015.
Постановою Правління НБУ від 09.11.2015 № 769 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Радикал Банк".
На підставі вказаної постанови НБУ Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.11.2015 № 203 про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк", призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Радикал Банк" - Савельєву А.М., якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк", визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.
На виконання вимог статей 37, 38 Закону № 4452-VI з метою забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 вказаного Закону, Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Радикал Банк" видано наказ від 09.11.2015 № 204 "Про визнання правочинів нікчемними", в якому визначені критерії, за якими мають оцінюватися правочини і транзакції банку на предмет висновків щодо їх дійсності.
Так, відповідно до вказаного наказу ПАТ "Радикал Банк" вирішив вважати нікчемними, зокрема:
транзакції у системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через каси банку 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня;
транзакції в системі АБС Б-2 з розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки касу 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення транзакцій в одній касі одним і тим же касиром;
правочини, які є пов`язаними з вкладами (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів таких осіб в ПАТ "Радикал Банк" згідно з додатком № 1 до наказу.
Повідомленням від 19.11.2015 № 3336/15 Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Радикал Банк" Савельєва А.М., посилаючись на положення частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, повідомила позивача про те, що вважає нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) позивачем, а саме транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування 09.07.2015 на користь позивача грошових коштів з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку" у розмірі 200 000,00 грн на підставі пунктів 1 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, а саме: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1) та банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9.Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що реальних коштів до банку не вносились, про що було відомо працівникам банку, тому укладання договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована, зокрема тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, відсутні належні докази, що підтверджують фіктивність трансакцій, а обґрунтування правомірності застосування відповідачем підстав нікчемності відповідно до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI судами не надано.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.
12. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
13. За визначенням статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
14. Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
15. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
16. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
17. Згідно із частинами першою та другою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
18. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
19. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
20. Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.
21. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
22. Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
23. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
24. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;