ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа №464/4728/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13501/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016р. (судді - Матковська З.М., Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
У червні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 16.05.2016р. №253 про демонтування співвласниками (позивачами) квартири АДРЕСА_1 самочинно встановленої металевої огорожі на прибудинковій території житлового будинку на АДРЕСА_1 розміром 7.20х1.50.
В обґрунтування позову посилались на те, що спірне розпорядження прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, наголошували на тому, що огорожі не встановлювали; питання демонтажу було предметом судового розгляду; вказаний будинок не знаходиться на балансі ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" та відповідача, а відтак були відсутні правові підстави для вирішення питання про демонтаж об`єкта.
Крім того, посилались на те, що до повноважень відповідача не належить вирішення питання про демонтаж здійсненого будівництва.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 14.07.2016р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 16.05.2016р. №253 про самочинне встановлення огорожі на прибудинковій території будинку на АДРЕСА_1.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016р. постанову Сихівського районного суду м. Львова від 14.07.2016р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодились позивачі, звернулись з касаційною скаргою, в якій посилаючи на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обгрунтування касаційної скарги посилались на те, що житловий будинок, власниками квартири в якому вони є, не знаходиться на балансі ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" та відповідача; земельна ділянка, на якій розташована спірна огорожа належить власникам приватизованих квартир будинку по АДРЕСА_1, зокрема і позивачам; огорожі вони не влаштовували, оскільки така існує ще з 50 років, що підтверджується фактом притягнення у 2012 році ОСОБА_3, яка до смерті була співвласником квартири АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за самовільне влаштування вказаної огорожі; на позивачів адміністративні стягнення не накладались, факту встановлення саме ними цієї огорожі не встановлено, а тому незрозумілим є зобов`язання саме позивачів демонтувати спірну огорожу.
Крім того посилались на те, що спір щодо демонтажу зазначеної огорожі вже був предметом судового розгляду, а також що законом не передбачено право виконавчих органів міських рад приймати рішення про знесення самочинного будівництва.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" від 28.03.2016р., мешканцями квартири АДРЕСА_1 гр . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самовільно встановлено металеву огорожу розміром 7,20 м х 1,5 м на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .
На засіданні міжвідомчої комісії за заявою ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів" було вирішено, що технічно неможливо експлуатувати самочинно встановлену металеву огорожу на прибудинковій території житлового будинку на АДРЕСА_1 розміром 7,20 м х 1,50 м., влаштування якої виконано без документів на землекористування і її влаштування обмежує доступ мешканцям квартири АДРЕСА_2 до господарських споруд (витяг з протоколу від 14.04.2016р. №7).
Розпорядженням голови районної адміністрації №253 від 16.05.2016р. "Про самочинне встановлення огорожі на прибудинковій території будинку на АДРЕСА_1 ":
1. Затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 14.04.2016р. №7 § 13).
2. Співвласникам квартири АДРЕСА_1 гр.гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в термін до 31.05.2016р. демонтувати самочинно встановлену металеву огорожу на прибудинковій території житлового будинку на АДРЕСА_1 розміром 7,20 м х 1,50 м, влаштування якої виконано без документів на землекористування і яка обмежує доступ мешканців квартири АДРЕСА_2 до господарських
споруд. 3 . У випадку невиконання п. 2 цього розпорядження ТзОВ "Стимул-Сихів" подати документи в юридичний відділ для підготовки позову в суд з вимогами про примусове виконання.
4. Директорові ТзОВ "Стимул-Сихів" надіслати належно заврену копію цього розпорядження співвласникам квартири АДРЕСА_1 рекомендованим листом.
5. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної адміністрації з питань житлово-комунального господарства.
Не погоджуючи з розпорядженням відповідача та вважаючи його протиправним позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у разі виявлення істотного порушення будівельних норм орган місцевого самоврядування має право звернутися до суду з позовом про зобов`язання здійснити перебудову, водночас самостійне винесення рішення про зобов`язання вчинити демонтаж здійсненого будівництва лежить поза межами повноважень виконавчих органів місцевої ради.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що спірне розпорядження про демонтаж самовільно збудованого об`єкту - огорожі не є обов`язковим до виконання, оскільки знесення здійснюється у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт. Водночас, позивачі за отриманням відповідного розпорядження у районну адміністрацію не зверталися, а огорожу влаштували на земельній ділянці, яка не надана їм у користування чи у власність, тому жодних підстав для влаштування спірної огорожі на відповідній земельній ділянці у них не було.
Суд дійшов висновку, що Сихівська районна адміністрація Львівської міської рада наділена правом контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема і щодо самочинно збудованих об`єктів, та встановлення такого факту.
Також апеляційний суд виходив з того, що виконання спірного розпорядження стосується не лише позивачів. Зокрема пункти 1, 3, 4 та 5 оскарженого розпорядження будь - яким чином прав, свобод та інтересів позивачів у даній справі не порушують, оскільки спрямовані на процес виконання службовими особами відповідача та ТзОВ ЖЕП "Стимул-Сихів".
З висновками апеляційного суду щодо відмови у задоволенні позову колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.