ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/691/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 (колегія суддів у складі: головуючий Плахов О.В., Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2019 (суддя Киричук О.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Укргазвидобування"
про стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі-позивач) звернулося у суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" (далі-відповідач) згідно якого, уточнивши свої вимоги, просило стягнути з відповідача 438 864,62 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок дій відповідача по не передачі у травні 2016 року до газотранспортної системи позивача через віртуальну точку входу 66,11 тис. м куб. природного газу, незважаючи на факт отримання таких обсягів від АТ "Укргазвидобування" (далі-третя особа).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у травні 2016 року порушив право позивача отримати від відповідача обсяги природного газу у відповідному розмірі, які подані до газотранспортної системи через віртуальну точку входу до газотранспортної системи з газорозподільної системи відповідача, чим завдав позивачу збитків у відповідному розмірі, які підлягають стягненню в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.08.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, позов задоволено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що виразилося у не передачі ним у певний період до газотранспортної системи позивача через віртуальну точку входу відповідного обсягу природного газу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що: апеляційний суд не надав оцінки поважності причин не подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк; суди не встановили який обсяг газу був поданий до газотранспортної системи позивача третьою особою через віртуальну точку входу з газорозподільної системи відповідача; причиною збитків позивача є неналежна організація комерційного обліку природного газу в пункті приймання-передачі природного газу по АГРС Мартинівка, у травні 2016 року, яка допущена не з вини відповідача; рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 у справі № 910/17060/16 не має преюдиційного значення для справи, яка переглядається.
3.3. Позивач та третя особа у відзивах на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначили про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що позивач є оператором газотранспортної системи (далі-Оператор ГТС) - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) згідно пункту 19 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу".
4.2. Відповідач є оператором газорозподільної системи (далі-Оператор ГРМ) - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу".
4.3. Третя особа фізично подаючи природний газ до газорозподільної системи відповідача через автоматизовані газорозподільні системи Кр.Лука, В.Будища, Книшівка та Мартинівка фактично здійснює подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи відповідача. У травні 2016 року до газотранспортної системи третьою особою було подано природний газ в обсязі 1 177 894,041 тис.куб.м, що підтверджується комерційним звітом третьої особи за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 від 08.06.2016 (далі-Звіт), поданим позивачу як Оператору ГТС.
4.4. При цьому, частину з 1 177 894,041 тис.куб.м. природного газу, поданого третьою особою у травні 2016 року до газотранспортної системи було подано з промислових трубопроводів третьої особи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи відповідача до газотранспортної системи позивача в обсязі 330,618 тис. м. куб природного газу, що підтверджується поданими по справі доказами на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка, а решту 12,941 тис. м. куб. газу до газотранспортної системи третьої особи не передавалось.
4.5. Проте відповідач повідомив позивача, що від третьої особи до газотранспортної системи позивача через віртуальну точку входу з газорозподільної системи відповідача в травні 2016 року було подано не 330,618 тис. м. куб природного газу, як стверджує третя особа, а лише 264,508 тис. куб. м., що менше на 66,11 тис. м. куб. природного газу.
4.6. Вказана інформація відображена відповідачем у звіті про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень 2016 року, в якому, зокрема, зазначено, що надходження від відповідача обсягів природного газу, поданого в газорозподільну систему від відповідача та направленого на віртуальну точку входу від газорозподільної системи до газотранспортної системи позивача у травні 2016 року склали 264,508 тис. куб. м, тобто обсяг природного газу менший на 66,11 тис. м куб. від поданого третьою особою обсягу природного газу в розмірі 330,618 тис. куб. м.
4.7. Суди встановили, що внаслідок вказаних дій відповідача до газотранспортної системи позивача фактично не надійшло через віртуальну точку входу до неї з газорозподільної системи відповідача 66,11 тис. м куб. природного газу, поданого третьою особою до газорозподільної системи відповідача через АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівката Мартинівка, що призвело до порушення співвідношення обсягів природного газу, які фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
4.8. Також встановлено, що позивач для належного здійснення фізичного балансування у травні 2016 року придбав у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за відповідним договором обсяги природного газу безпосередньо в газотранспортній системі у віртуальній торговій точці та вжив заходи фізичного балансування, в тому числі для забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точок виходу.
4.9. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.