ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/539/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019
(головуючий - Тищенко О.В., судді Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.)
у справі №920/539/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про стягнення 10 132 644,19 грн,
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог та ухвал, постановлених судами попередніх інстанцій
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - АТ "Сумське НВО") про стягнення заборгованості у розмірі 8814204,53 грн, 1020150,91 грн пені, 85113,23 грн 3% річних та 213175,50 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №8/1800032 від 12.04.2018, укладеного між АТ "Сумське НВО" та ТОВ "Сумитеплоенерго".
1.2. 20 червня 2019 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 14.06.2019 №18-7/578 про визнання частини правочину недійсною. А саме, відповідач просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним п. 2.3 Договору поставки № 8/1800032 від 12.04.2018, укладеного між АТ "Сумське НВО" та ТОВ "Сумитеплоенерго".
1.3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.07.2019 зустрічну позовну заяву АТ "Сумське НВО" від 14.06.2019 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 920/539/19.
1.4. 31 липня 2019 року АТ "Сумське НВО" надіслано до суду заяву від 31.07.2019 №18-7/686 про зміну предмета зустрічного позову, відповідно до якої просило визнати Договір поставки №8/1800032 від 12.04.2018, укладений між АТ "Сумське НВО" та ТОВ "Сумитеплоенерго", недійсним у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.09.2019 заяву АТ "Сумське НВО" про зміну предмета зустрічного позову від 31.07.2019 задоволено.
1.5. 24 жовтня 2019 року від представника АТ "Сумське НВО" надійшла до суду заява про зміну підстав зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2019 відмовлено АТ "Сумське НВО" у задоволенні заяви про зміну підстав зустрічного позову від 24.10.2019.
1.6. Не погоджуючись із цією ухвалою, АТ "Сумське НВО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.10.2019 скасувати, а справу №920/539/19 направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття заяви АТ "Сумське НВО" про зміну підстав зустрічного позову від 24.10.2019.
1.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 відмовлено відповідачу у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.10.2019.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним та наведений у ст.255 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
За висновком суду апеляційної інстанції, ухвала про відмову в задоволенні заяви про зміну підстав зустрічного позову не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки зазначена ухвала відсутня у переліку, наведеному у ст.255 ГПК України.
Вказана правова позиція, на думку суду апеляційної інстанції, викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №922/190/18.
2. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
2.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, АТ "Сумське НВО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 скасувати та направити справу №920/539/19 до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.10.2019.
2.1.1. У касаційній скарзі скаржник наголошує на порушенні норм процесуального права судом першої інстанції під час постановлення ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну підстав зустрічного позову від 24.10.2019.
2.1.2. Щодо порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції скаржник зазначає про неправильне застосування ч.1 ст.261 ГПК України. При цьому стверджує, що в день постановлення ухвали, що оскаржується, - 09.12.2019 тим самим складом Північного апеляційного господарського суду в аналогічній справі №920/1354/15 з тих же підстав постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги АТ "Сумське НВО" без розгляду. Отже, за одних і тих же обставин апеляційний суд постановив два різних процесуальних рішення.
Крім того, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не вжив заходів на виправлення процесуальних порушень, які були допущені судом першої інстанції, що фактично сприяло порушенню права АТ "Сумське НВО" на доступ до правосуддя та на справедливий суд.
2.2. Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
3.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги), та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.