ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №808/4162/17
провадження №К/9901/55970/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови в частині стягнення виконавчого збору, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Конишева О. В., і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Панченко О. М. (доповідач), Іванова С. М., Чередниченка В. Є.
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року Приморське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі також УПФУ, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (надалі також Орган ДВС, відповідач), у якому просило скасувати постанову державного виконавця від 12 грудня 2017 року в частині стягнення виконавчого збору на суму 12800,00 гривень.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що спірна постанова від 12 грудня 2017 року ВП №55363352 в частині стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі протиправною, адже УПФУ є державним органом, а виконавчий збір у такому випадку відповідно до статті 27 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон України "Про виконавче провадження") не стягується.
3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зауважив на тому, що спірну постанову винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. На виконанні державного виконавця Відділу ДВС перебуває виконавче провадження ВП № 55363352 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-а-2929/2011, виданого 29 жовтня 2014 року Приазовським районним судом Запорізької області про зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 25 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка розраховується відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням раніше сплачених сум соціальної допомоги за цей період як особі, що має статус "дитина війни".
5. Постановою державного виконавця Гогунської Поліни Михайлівни від 12 грудня 2017 року ВП № 55363352 в порядку статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 12800 гривень (пункт 3 цієї постанови).
6. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 5 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, в позові відмовив.
8. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що при винесенні спірної постанови державний виконавець правомірно керувався Законом України "Про виконавче провадження", із зазначенням розміру виконавчого збір/основної винагороди приватного виконавця, визначеної статтею 27 цього Закону.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення з боку судів першої й апеляційної інстанції норм процесуального права та порушення ними норм матеріального права.
10. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення позову.
11. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
12. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
14. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
15. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
19. За приписами частини п`ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що була чинною на час відкриття виконавчого провадження) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
20. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що була чинною на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Виконавчий збір не стягується: