ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №521/11910/17
провадження №К/9901/57356/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про виконання судових рішень, визнання протиправними бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Стас Л. В., суддів: Турецької І. О., Косцової І. П.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГТУЮ в Одеській області), в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ДКС України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10;
1.2. зобов`язати ДКС України негайно нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10;
1.3. визнати протиправною бездіяльність ДКС України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 21 березня 2011 року по 19 червня 2011 року згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11;
1.4. зобов`язати ДКС України негайно нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 21 березня 2011 року по 19 червня 2011 року згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11;
1.5. визнати протиправною бездіяльність ДКС України щодо нарахування компенсації ОСОБА_1 за порушення строку перерахування коштів згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10;
1.6. зобов`язати ДКС України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку перерахування коштів у справі № 2а-989/10 згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2010 року за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;
1.7. визнати протиправною бездіяльність ДКС України щодо нарахування компенсації ОСОБА_1 за порушення строку перерахування коштів згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11;
1.8. зобов`язати ДКС України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку перерахування коштів у справі № 2а/1519/5456/11 згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2010 року за період з 21 березня 2011 року по 19 червня 2011 року в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
2.1. Крім того постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо безпідставної відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 21 березня 2011 року по 19 червня 2011 року.
2.2. Однак, незважаючи на наведені судові рішення їх фактично відповідачем не виконано.
2.3. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою захисту своїх прав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 є пенсіонеркою та на неї розповсюджується Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
4. Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
5. Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо безпідставної відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протиправними, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 21 березня 2011 року по 19 червня 2011 року.
6. Згідно з інформаційних листів Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17 червня 2016 року, 14 липня 2015 року та 13 серпня 2015 року до виконавчої служби надійшли заяви про прийняття відповідних виконавчих документів, які в подальшому були передані до ГУ ДКС України в Одеській області.
7. Листами ГУ ДКС України в Одеській області від 29 червня 2017 року та ДКС України від 11 липня 2017 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що ГУ ДКС України в Одеській області забезпечено облік і зберігання виконавчих листів, виданих згідно з рішеннями Малиновського районного суду міста Одеси до настання черги за бюджетною програмою "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою", оскільки відповідно до підпункту першого пункту 9 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень.
8. Станом на липень 2017 року постанова Малиновського районного суду м. Одеси суду від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10 та постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11 залишаються не виконаними.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 06 грудня 2017 року в позові відмовлено.
10. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з відсутності переконливих доказів, які б свідчили про протиправність дій, рішень чи бездіяльності відповідачів.
11. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 06 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
11.1. Визнано протиправною бездіяльність ДКС України та ГУ ДКС України в Одеській області щодо невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси суду від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10 та постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11.
11.2. Зобов`язано ДКС України та ГУ ДКС України в Одеській області здійснити виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси суду від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10 та постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11.
11.3. Визнано протиправною бездіяльність ДКС України та ГУ ДКС України в Одеській області щодо ненарахування ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасне виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси суду від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10 та постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11, згідно зі статтею 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
11.4. Зобов`язано ДКС України та ГУ ДКС України в Одеській області провести нарахування і забезпечити виплату ОСОБА_1 компенсації в розмірі трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси суду від 20 жовтня 2010 року у справі № 2а-989/10 та постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2011 року у справі № 2а/1519/5456/11, відповідно до статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
11.5. В решті позову - відмовлено.
12. Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, прийшов до висновку про порушення відповідачами термінів виконання судових рішень, що свідчить про допущення неправомірної бездіяльності, яка призводить до несвоєчасного отримання позивачем належних їй відповідно до судових рішень коштів. Разом з цим суд апеляційної інстанції зауважив. що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов`язань, не звільняє боржника від виконання рішень суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі представник ДКС України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
14. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що резолютивні частини судових рішень мають зобов`язальний характер у зв`язку з чим ОСОБА_1 подано виконавчі листи у справах № 2а-989/10, № 2а/1519/5456/11 на виконання до органу виконавчої служби. Своєю чергою Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на виконання Порядку погашення заборгованості передано за актом передавання відповідні виконавчі документи разом із довідками УПФУ про нараховані суми до ГУ ДКС України в Одеській області, яким вони скеровані до Казначейства для погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми. Казначейством з дотриманням принципу черговості погашено заборгованість у справах №2а-989/10, №2а/1519/5456/11 та перераховано присуджені ОСОБА_1 кошти 22 червня 2018 року та 19 червня 2018 року відповідно. Казначейством не здійснено нарахування компенсації, оскільки законодавством не передбачено її виплати при погашенні заборгованості за рішеннями зобов`язального характеру.
14.1. Наголошує на помилковому застосуванні судом апеляційної інстанції приписів статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до спірних правовідносин, що склались у цій справі.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
17. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
23. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
24. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
25. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
26. Частиною другою, четвертою статті 3 Закону № 4901-VI обумовлено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.