ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа №554/7523/16-а
адміністративне провадження №К/9901/39271/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 03.03.2017р. (суддя - Антонов С.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017р. (судді - Рєзнікова С.С., Бегунець А.О., Старостін В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання рішення не чинним та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати рішення відповідача від 06.06.2016р. про відмову їй в поновленні виплати допомоги при народженні дитини у зв`язку зі зверненням за продовження виплати пізніше 12-місячного строку після припинення виплати допомоги нечинним;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу при народженні сина, ОСОБА_2, за період з серпня 2014р. по 09.06.15р.;
- зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити їй допомогу при народженні сина.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідачем їй відмовлено в поновленні виплати допомоги при народженні дитини з посиланням на п.13 Порядку №1751 у зв`язку зі зверненням за продовженням її виплати пізніше 12-місячного строку після припинення виплати. Посилалась на те, що підставою для припинення виплати їй допомоги стала зміна місця проживання у зв`язку з бойовими діями в зоні АТО на Донбасі, що унеможливило своєчасне подання нею органам соціального захисту населення відповідних документів на дитину. Вважає ці обставини поважною причиною для пропуску строку своєчасного звернення за грошовою допомогою при народженні дитини, тому рішенні відповідача про відмову у поновленні виплати допомоги вважає незаконним.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.03.2017р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради від 06.06.2016 року про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати допомоги при народженні дитини у зв`язку зі зверненням за продовження виплати пізніше 12-місячного строку після припинення виплати допомоги.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради поновити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з серпня 2014 року по 09 червня 2015 року.
Зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області оформити виплатні документи на виплату допомоги ОСОБА_1 при народженні сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з серпня 2014 року по 09 червня 2015 року.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків судів обставинам справи та ухвалення рішень, які підлягають скасуванню.
Зокрема посилався на те, що судами не було враховано той факт, що позивач не була позбавлена можливості вчасно звернутись за призначенням державної допомоги при народженні дитини, проте своїм правом мне скористалась.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.06.2011р. позивач народила сина - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Позивачу була призначена допомога при народженні на другу дитину, яку вона отримувала до липня 2014 року.
У зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області позивач разом з сім`єю вимушена була покинути м. Луганськ та переселитися до смт. Новопсковськ, Луганської області.
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації від 20.01.2016р. позивач перебувала на обліку у вказаному органі як внутрішньо переміщена особа.
Відповідно до довідки від 11.01.2016р. №1603003752 позивача взято на облік Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради як внутрішньо переміщену особу.
14.03.2016р. позивач звернулась до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини та витребування особової справи для призначення допомоги при народження дитини з Ленінського районного управління соціального захисту населення м. Луганська.
14.03.2016р. відповідачем зроблено запит особової справи та довідки-атестата з Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Луганськ. При цьому, у запиті вказано прохання особову справу видати на руки.
17.05.2016р. Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради прийнято розпорядження про продовження виплати позивачу допомоги при народженні дитини з 01.08.2014р. по 30.06.2015р.
03.06.2016р. вказане вище розпорядження про продовження виплати допомоги при народженні дитини позивачу Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області повернуто без виконання, оскільки звернення позивача надійшло після спливу 12 місяців після припинення виплати.
Рішенням комісії по призначенню державних допомог Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради, від 06.06.2016р. позивачу відмовлено у призначенні державної допомоги при народженні дитини, згідно з п. 13 Порядку, роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 29.04.2016р. та листа Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 03.06.2016р. №122-03-5.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, вважаючи його таким, що порушує її право на отримання допомоги при народженні дитини, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проведення за місцем проживання позивача антитерористичної операції, вимушеність пошуку нею нового місця проживання, засобів забезпечення членів сім`ї, а також невизначеність органів соціального захисту населення щодо необхідності надання особової справи та грошового атестату дитини стали причиною пропуску позивачем дванадцятимісячного строку звернення з заявою про поновлення виплати допомоги, з моменту припинення виплат.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що зазначені обставини пропуску позивачем такого строку є поважними та такими, що не залежали від її волі і унеможливили подання нею письмової заяви у строк, встановлений Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р. №2402-III (далі - Закон №2402-III) з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992р. №2811-XII (далі - Закон №2811-XII) та іншими законами України.