ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
Київ
справа №296/7166/16-а
адміністративне провадження №К/9901/30056/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Бучик А.Ю., Шевчук С.М.)
у справі № 296/7166/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції - лейтенанта поліції Гаврилюка Руслана Сергійовича, Управління патрульної поліції у м. Житомирі
про визнання недійсною і скасування постанови, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції - лейтенанта поліції Гаврилюка Руслана Сергійовича (далі - відповідач 1, інспектор, Гаврилюк Р.С.), Управління патрульної поліції у м. Житомирі (далі - відповідач 2, УПП в м.Житомирі) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДР № 070998 від 25.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції - лейтенанта поліції Гаврилюка Руслана Сергійовича про визнання недійсною і скасування постанови - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДР №070998 від 25.08.2016, винесену інспектором роти №3 батальйону УПП в м.Житомирі Гаврилюком Русланом Сергійовичем про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, а саме штрафу у розмірі 255 грн.
Звільнено за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 КУпАП, та закрито провадження в адміністративній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, з дослідженої в судовому засіданні оскаржуваної постанови не вбачається, що при її винесені інспектором Гаврилюком Р.С. було враховано характер правопорушення, особу правопорушника, який є інвалідом ІІ групи загального захворювання, його майновий стан, а також не перевірені доводи правопорушника щодо раптового погіршення стану здоров`я і чи дійсно це стало причиною зупинки транспортного засобу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції задоволено.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12 червня 2017 року скасовано.
Прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач дійсно здійснив зупинку транспортного засобу на відстані 6.2 метрів від від`їзду з прилеглої території, що також було встановлено працівниками поліції шляхом вимірювання відстані рулеткою від центру заднього колеса автомобіля Позивача. Оскільки відеозапис, зроблений за допомогою персональних відеореєстраторів, встановлених на одязі поліцейських є належним доказом по справі, що містить об`єктивні фактичні дані та долучений до матеріалів справи правомірно, на законних підставах, факт вчинення порушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП колегія суддів вважає доведеним. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач підписав її без будь-яких зауважень як на дії інспектора, так і без будь-яких заперечень щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Крім того, одним із доводів апеляційної скарги є безпідставність посилань позивача на стан його здоров`я, що мало наслідком вимушену зупинку транспортного засобу у стані крайньої необхідності, оскільки вказане було спростоване поясненнями особи, яка знаходилась в автомобілі поряд з ОСОБА_1, вказавши що "людина під`їхала забрати документи". Вказане також не було підтверджено ніякими доказами. Щодо висновків суду про провадження в справі про адміністративне правопорушення судова колегія зазначила наступне. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 171-2 КАС України. Зазначені справи розглядаються в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до вимог ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов крім іншого, може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. Крім того, ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову крім іншого про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення або окремих його положень. Отже, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не входить до повноваження адміністративного суду під час розгляду справи за правилами КАС. На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
19 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, скаржник просить її скасувати та залишити в силі постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12 червня 2017 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що касаційна скарга підписана особою, яка не має повноважень від відповідача на представництво його інтересів, а саме - представником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в той час як відповідачем по справі є працівник Управління патрульної поліції у м.Житомирі. Також скаржником вказується на порушення відповідачем вимог ст. 258, 276 КУпАП, зокрема, прийняття постанови на місці вимушеної зупинки, а не за місцем розташування УПП в м.Житомирі. Посилання суду апеляційної інстанції на показання особи, яка, нібито знаходилася в автомобілі поряд з позивачем, на думку скаржника, суперечать нормам процесуального права в частині допиту свідка. Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність заперечення позивача із оспорюваною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, скаржник вважає необгрунтованими, оскільки він не мав технічної можливості надати пояснення, так як оскаржуваний документ не містить вказаного рядка.
Відповідачем не подано відзиву чи заперечення на вказану касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня т 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25.08.2016 постановою інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Житомирі Гаврилюка Р.С. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.00 коп.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1, керуючи автомобілем Mersedes Benz S 430, державний номер НОМЕР_1, в м.Житомирі по вул.В.Бердичівська, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п.15.9 и) ПДР.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КАС України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.