ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/124/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі - КП, Боржник)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий -Тимошенко О. М., судді: Крейбух О. Г., Юрчук М. І.) від 20.01.2020 у справі Господарського суду Рівненської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до КП
про стягнення 796 679,09 грн,
1. Короткий зміст вимог скарги
1.1. 22.11.2019 КП звернулося до Господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (далі - ВДВС), у якій просило визнати недійсною постанову ВДВС про арешт коштів боржника від 06.09.2019 ВП №59275966 (далі - Постанова) в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунку в АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1 (далі - Рахунок-1), в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати.
1.2. Скарга мотивована тим, що арештовані кошти використовуються для виплати заробітної плати працівникам КП, а накладення арешту призводить до порушення їх конституційних прав на оплату праці.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2019 (суддя Горплюк А. М.) скаргу КП задоволено; визнано Постанову недійсною в частині накладення арешту на кошти, які містяться на Рахунку-1, в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати.
2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що накладення арешту на Рахунок-1 призвело до того, що кошти не зараховуються на зарплатний рахунок, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам КП; виплата підприємством заробітної плати працівникам має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам; накладення арешту на рахунок КП, який призначений, зокрема, для виплати заробітної плати, призводить до порушення конституційних прав робітників КП на оплату праці; державний виконавець не був позбавлений можливості отримати від банків, у якому накладеного арешт на кошти боржника, інформацію щодо цільового використання коштів та можливості звернення стягнення на них.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.11.2019 скасовано; прийнято нове рішення; у задоволенні скарги КП відмовлено.
2.4. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Рахунок-1 є поточним, не є рахунком із спеціальним режимом використання і не використовується для виплати заробітної плати; КП не обґрунтувало, яка саме сума необхідна для виплати заробітної плати працівникам, тобто його вимога є неконкретизованою; КП не підтвердило, що арештований рахунок використовувався лише з метою оплати праці та здійснення пов`язаних відрахувань; КП не надало жодного обґрунтування наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності; наведені обставини можуть свідчити про зловживання КП своїми правами та про безпідставне звільнення його від обов`язку виконання судового рішення, що є неприпустимим; ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 10.02.2020 КП подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.11.2019.
4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
4.1. Суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 7, 13, частини четвертої статті 238, частини другої статті 269, статті 343 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки порушив принцип змагальності сторін та надав безпідставну перевагу доводам апелянта; не надав відповідь та не встановив, чи були порушенні права КП; не з`ясував, які вимоги були заявлені, при цьому КП просило скасувати Постанову лише в частині накладення арешту на кошти, які містяться на Рахунку-1, в межах сум, необхідних для виплати заробітної плати за відповідний місяць; не врахував, що КП відкрило банківський рахунок в AT "Ощадбанк" для зарахування заробітної плати № НОМЕР_2 (далі - Рахунок-2), кошти на який зараховуються лише з Рахунку-1; безпідставно посилався на те, що КП не вказало конкретну суму коштів, яку скаржник не може виплатити працюючим, оскільки у скарзі ставилось питання про визнання протиправними дій ВДВС.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від Компанії та ВДВС не надійшли.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Суду від 06.03.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою КП у письмовому провадженні; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.03.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 25.02.2019 Компанія звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до КП про стягнення 796 679, 09 грн за неналежне виконання грошового зобов`язання.
7.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.04.2019 у справі № 918/124/19 позов Компанії задоволено; стягнуто з КП на користь Компанії 584 734, 39 грн основного боргу, 85 219, 34 грн пені, 25 100,50 грн 3% річних, 101 624,86 грн інфляційних втрат та 11 950,19 грн судового збору.
7.3. 03.05.2019 на підставі цього рішення Господарський суд Рівненської області видав наказ, який передано для примусового виконання у ВДВС (виконавче провадження № 59275966).
7.4. 06.09.2019 Постановою накладено арешт на кошти у межах загальної суми боргу в розмірі 844 692,21 грн, що містяться на рахунках, які знаходяться в АТ "Ощадбанк" та належать КП, зокрема, на поточному Рахунку-1.
7.5. У довідці № 82 від 25.09.2019, яка видана АТ "Державний ощадний банк України", перелічені рахунки Боржника, відкриті в цьому банку та їх призначення.
За відомостями цієї довідки Рахунок-1 є поточним, не є рахунком із спеціальним режимом використання і не використовується для виплати заробітної плати.
7.6. КП "Дубнокомуненергія" відкрило в АТ "Ощадбанк" банківський Рахунок-2 для зарахування заробітної плати.
7.7. Згідно з пунктом 1.1 договору № 5-16 від 29.03.2016 про надання послуг по зарахуванню та виплаті заробітної плати та інших виплат через поточні рахунки фізичних осіб з використанням платіжних карток (далі - Договір) організація замовляє та оплачує, а Банк бере на себе зобов`язання здійснювати зарахування на поточні рахунки, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток, відкриті в Банку працівниками Організації, на умовах та в строки, визначені цим Договором, заробітної плати та інших виплат працівникам Організації.
Пункт 2.1.4 Договору визначає, що Організація перераховує в Банк грошові кошти в загальній сумі заробітної плати, авансів та інших виплат, що призначаються для зарахування на рахунки працівників Організації на зарплатний рахунок.
7.8. 27.09.2019 на зарплатний рахунок отримано кошти на оплату праці працівників КП, проте АТ "Ощадбанк" отримані кошти повернув платнику з призначенням повернення "невірно вказані реквізити".
7.9. Листом № 88 від 03.10.2019 банк повідомив, що цей рахунок використаний не за призначенням та не відповідністю призначень між фінансуванням та відомістю.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. За змістом статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
8.2. Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статтях 3, 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статті 97 Кодексу законів про працю, статей 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
8.3. Отже, держава гарантує та законодавчо закріплює право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 923/560/17.