Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 703/3191/18
провадження № 61-5999св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2018 року у складі судді Кирилюк Н. А. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 11 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"), правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 1 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30,00 процентів річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, унаслідок чого станом на 22 серпня 2018 року у неї виникла заборгованість у розмірі 21 572,11 грн, з яких:
1 283,75грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 687,44грн - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 8 097,49 грн - пеня, 500,00 грн- штраф (фіксована частина), 1003,43грн - штраф (процентна складова), АТ КБ "Приватбанк" просило стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2018 року у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування договірних кредитних правовідносин між сторонами, оскільки на підтвердження укладення кредитного договору, банк надав анкету-заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк", та довідку про умови кредитування, підписану Гавриленко О. Ю., що за відсутності доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, не може свідчити про те, що саме ОСОБА_1 отримала кредит. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з доданими банком до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк" ознайомилася та погодилася відповідач. Позивач не надав суду належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів, який дозволив би встановити суму кредитних коштів, яку позивач надав/перерахував відповідачу, та встановити рахунок, на який вони були перераховані.
Ураховуючи наведене, а також те, що сам по собі розрахунок заборгованості за кредитним договором від 11 жовтня 2010 року № б/н, не може слугувати підтвердженням укладення кредитного договору, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" з підстав недоведеності факту укладення кредитного договору, а також розміру заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ КБ "ПриватБанк", у якій заявник просив скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаськоїобласті від 26 жовтня 2018 року і постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 лютого 2019 року, та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність обставин укладення кредитного договору між банком та ОСОБА_4 є необгрунтованими, оскільки після заміжжя ОСОБА_1 змінила прізвище на " ОСОБА_1 ", а тому суди не були позбавлені можливості встановити, що ОСОБА_1 і ОСОБА_1 є однією і тією ж особою за даними реєстраційного номера облікової картки платника податків. Крім того, відповідач укладання між нею та банком кредитного договору не оспорювала, розрахунок заборгованості за кредитним договором не спростувала та не довела належного виконання нею умов кредитного договору. Відсутність підпису позичальника в Умовах та правилах надання банківських послугу ПАТ КБ"ПриватБанк"не свідчить про те, що ОСОБА_1 не була ознайомлена з ними, та не означає відсутність між сторонами договірних відносин та заборгованості позичальника у звʼязку з неналежним виконанням умов кредитного договору.Підписуючи анкету-заяву від 11 жовтня 2010 року, відповідач висловила свою згоду з умовами кредитування, запропонованими кредитором, та отримала кредит на умовах, визначених в Умовах та правилах надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк" та Тарифах банку. АТ КБ "ПриватБанк" надав належні та допустимі докази на підтвердження розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором, який відповідач у встановленому процесуальним законом порядку не спростувала.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Зазначена справа є малозначною (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі у справі Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення дійшов висновку, що вони підлягають касаційному оскарженню з підстав визначених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), з огляду на доводи заявника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою Верховного Суду від04 квітня 2019 року відкритокасаційне провадження у справі та витребуваноматеріали справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що 11 жовтня 2010 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 1 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30,00 процентів річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.
У анкеті-заяві від 11 жовтня 2010 року ОСОБА_1 заповнила графи, що містять відомості про її особу, дату народження, місце проживання, контактну інформацію, а також зазначила про свою згоду на те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг та, що вона ознайомилася і погодилася з Умовам та правилами надання банківських послуг у АТ КБ "ПриватБанк", а також Тарифами Банку.
Станом на 31 липня 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" нарахувало заборгованість за порушення умов кредитного договору від 11 жовтня 2010 року № б/н у розмірі 21 572,11 грн, з яких: 1 283,75грн - заборгованість за тілом кредиту,
10 687,44грн - заборгованість за процентами за користування кредитом,
8 097,49 грн - пеня, 500,00 грн- штраф (фіксована частина), 1003,43грн - штраф (процентна складова).
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Установлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).