Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 302/1019/18
провадження № 61-2668св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міжгірський медичний коледж,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міжгірського медичного коледжу на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 вересня 2018 року у складі судді Гайдур А. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Джуги С. Д.,
Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжгірського медичного коледжу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з 1977 року він працював у Міжгірському медичному училищі, яке у 2008 році було реорганізовано у Міжгірський медичний коледж. У звʼязку з досягнення пенсійного віку, 02 січня 2015 року його переведено з посади керівника фізичного виховання на посаду викладача фізики.
05 липня 2018 року наказом відповідача № 45-кйого звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України(далі - КЗпП України), копію якого було надіслано йому засобами поштового звʼязку та вручено 13 липня 2018 року. За змістом зазначеного наказу його звільнення відбулося на підставі довідки від 27 червня 2018 року № 3, заступника з навчальної роботи ОСОБА_2, у зв`язку з порушенням пунктів 2.1, 2.5, 2.11, 2.29 посадової інструкції викладача та враховуючи наявність у нього непогашених дисциплінарних стягнень у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (наказ від 29 вересня 2017 року № 132-к), догани за порушення трудової дисципліни (наказ від 30 листопада 2017 року № 159-к), усного попередження за порушення пункту 2.7 посадової інструкції (наказ від 07 лютого 2018 року № 9).
Вважав, що його звільненняз роботи відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у наказі про звільнення не зазначено конкретний проступок, який став підставою для звільнення, при застосуванні такого крайнього заходу дисциплінарного стягнення як звільнення, роботодавець обмежився лише посилання на певні пункти посадової інструкції викладача, які носять загальний характер, не вказавши, у чому полягає систематичне невиконання ним правил внутрішнього трудового розпорядку.
Посилаючись на наведене, просив визнати незаконними та скасувати наказ відповідача від 05 липня 2018 року № 45-к про його звільнення; поновити його на посаді викладача Міжгірського медичного коледжу з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Міжгірського медичного коледжу від 05 липня 2018 року № 45-к про звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України та поновлено його на роботі на раніше займаній посаді.
Стягнуто з Міжгірського медичного коледжу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 вересня 2018 року по
06 вересня 2018 року у розмірі 1 313,48 грн з відрахуванням з цієї суми обовʼязкових платежів.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у наказі про звільнення
ОСОБА_1 із займаної посади зазначено про його звільнення на підставі довідки
від 27 червня 2018 року № 2, тоді як положення статті 40 КЗпП України не передбачають такої підстави звільнення працівника з роботи як довідка заступника директора з навчальної роботи, а також порушення пунктів посадової інструкції викладача. При звільненні позивача роботодавець не зазначив у наказі від 05 липня 2018 року № 45-к конкретних фактів допущеного ОСОБА_1 систематичного невиконання трудових обовʼязків, не зазначив коли саме вони мали місце, які саме проступки вчинив працівник після застосування до нього дисциплінарного стягнення та коли. Посилання Міжгірського медичного коледжу на ті обставини, що позивача тричі протягом року, що передував звільненню, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд вважав необгрунтованими, оскільки усне попередження взагалі не передбачено законодавством як захід дисциплінарного стягнення, який може бути застосований до працівника.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не пропущений встановлений законодавством строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, оскільки із зазначеним позовом він звернувся 09 серпня 2018 року, тобто у межах місячного строку з дня вручення йому копії наказу про звільнення засобами поштового зв`язку (13 липня
2018 року), що відповідає вимогам частини першої статті 233 КЗпП України.
Ураховуючи, що з 06 липня 2018 року по 03 вересня 2018 року ОСОБА_1, відповідно до наказу директора Міжгірського медичного коледжу від 25 червня 2018 року № 39-к/відп, повинен був перебувати у оплачуваній щорічній відпустці та отримав заробітну плату за час відпустки, суд першої інстанції вважав, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час чотири дні вимушеного прогулу, що становить 1 313,48 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу Міжгірського медичного коледжу залишено без задоволення, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 вересня
2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
Міжгірського медичного коледжу, у якій заявник просив скасувати рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 вересня 2018 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що: суди невірно визначили початок перебігу місячного строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, який має обраховуватися з дати ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення
(06 липня 2018 року); суди не дослідили та не надали оцінки допущеним позивачем фактам порушення трудових обов`язків, передбачених пунктами 2.1, 2.5, 2.11, 2.29 його посадової інструкції викладача, які стали підставою для його звільнення із займаної посади, а також довідці від 27 червня 2018 року № 3, у якій у розгорнутому вигляді викладені факти, що стали підставою для звільнення працівника; суди не врахували, що звільненню позивача на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України передувало застосування до нього двічі протягом року, визначеного статтею 148 КЗпП України, дисциплінарних стягнень у вигляді доган, згідно з наказами від 29 вересня 2017 року № 132-к та
від 30 листопада 2017 року № 159-к; суди не перевірили обгрунтованість наданого позивачем розрахунку витрат на правову допомогу; суд апеляційної інстанції безпідставно не визнав поважними причини неявки представника відповідача у судове засідання, призначене на 18 грудня 2018 року та здійснив розглянув справу у відсутність відповідача.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 16 серпня 1977 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до Міжгірського медичного училища, правонаступником якого є Міжгірський медичний коледж, на посаду керівника початкової військової підготовки.
Наказом директора Міжгірського медичного коледжувід 30 грудня 2014 року
№ 14, у звʼязку з досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 переведено на посаду викладача фізики з 02 січня 2015 року.
Наказом директора Міжгірського медичного коледжувід 29 вересня 2017 року № 132-к ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за те, що 11 вересня 2017 року він був відсутній на робочому місці у період
з 12-00 год. до 15-20 год.
Наказом директора Міжгірського медичного коледжувід 30 листопада
2017 року № 159-к ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за те, що 13 листопада 2017 року позивач палив на робочому місці у період між першою та другою парою.
Відповідно до пояснювальної записки від 16 листопада 2017 року на ім`я директора Міжгірського медичного коледжу, ОСОБА_1 зазначив, що студенти на перерві між першою та другою парою щось запалили у аудиторії, що завідувач помилково сприйняла за дим від цигарок, тоді як він два місяці вже взагалі не палить.
Згідно з наказом директора Міжгірського медичного коледжувід 07 лютого
2018 року № 9 ОСОБА_1 на нараді при директорі оголошено усне попередження у зв`язку з порушенням пункту 2.7. розділу 2 посадової інструкції викладача, а саме несвоєчасним заповнення навчального журналу.
Наказом директора Міжгірського медичного коледжу від 05 липня 2018 року
№ 45-к ОСОБА_1 на підставі довідки від 27 червня 2018 року № 3 заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з порушенням пунктів 2.1, 2.5, 2.11, 2.29 посадової інструкції викладача та ураховуючи наявність непогашених дисциплінарних стягнень у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (наказ від 29 вересня 2017 року № 132-к), догани за порушення трудової дисципліни (наказ від 30 листопада 2017 року № 159-к), усного попередження за порушення пункту 2.7 посадової інструкції (наказ від 07 лютого 2018 року № 9).
Зазначені у наказі про звільнення від 05 липня 2018 року № 45-к пункти посадової інструкції викладача передбачають, що викладач:
2.1. Здійснює теоретичну і практичну підготовку студентів із відповідного навчального курсу, дисципліни, циклу дисциплін;