Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 126/2662/17
провадження № 61-17835св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Бершадський медичний коледж,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21 травня 2019 року у складі судді Гуцола В. І. та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бершадського медичного коледжу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на посаді викладача фізичного виховання на невизначений строк у Бершадському медичному коледжі з 2007 року.
Наказом директора Бершадського медичного коледжу Оніщенко К. М. від 31 серпня 2017 року № 134 його було звільнено у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Вважає даний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки він винесений всупереч його правам та інтересам, а також з грубим порушенням законодавства про працю, оскільки відповідачем не було дотримано процедури виконання вимог трудового законодавства, про зміну істотних умов праці його ніхто не повідомляв та з ними не ознайомлював. Крім того, вважає безпідставною зміну відповідачем педагогічного навантаження без погодження в законному порядку з профспілковим комітетом.
З урахуванням викладених обставин просив суд скасувати наказ директора Бершадського медичного коледжу Оніщенко К. М. від 31 серпня 2017 року № 134; поновити його на посаді викладача фізичного виховання Бершадського медичного коледжу; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; вирішити питання про розподіл судових витрат.
На думку позивача йому завдано також і моральну шкоду, яку він оцінив у 20 000,00 грн та просив стягнути на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 21 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем дотримано процедури щодо належного повідомлення позивача стосовно змін в істотних умовах праці, яка передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, як і інші вимоги трудового законодавства. Відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21 травня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
12 листопада 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що наказом від 27 серпня 2007 року № 47 позивач ОСОБА_1 був зарахований на посаду викладача фізичного виховання до Бершадського медичного коледжу.
Наказом директора Бершадського медичного коледжу від 31 серпня 2017 року № 134 викладача фізичної культури та виховання ОСОБА_1 на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України звільнено з роботи з 31 серпня 2017 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.
Відповідно до акту Бершадського медичного коледжу від 05 вересня 2017 року викладач фізичної культури та виховання ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом від 31 серпня 2017 року № 134 "Про звільнення з роботи".
Прийняттю оскаржуваного позивачем наказу передували заходи, що зумовили зміну істотних умов праці ОСОБА_1
08 червня 2017 року на засіданні педагогічної ради Бершадського медичного коледжу (протокол № 9) за результатами розгляду питання про педагогічне навантаження в 2017-2018 роках було ухвалено попередити педагогічних працівників про зменшення педагогічного навантаження, скорочення посад та звільнення з 01 вересня 2017 року, пов`язаного із зменшенням кількості студентів, навчальних груп.
Інформаційною довідкою про зміни в організації навчального процесу Бершадського медичного коледжу на 2017-2018 роки підтверджено, що контингент студентів скоротився з 431 в 2014-2015 навчальних роках до 272 в 2017-2018 навчальних роках (з 15 до 9 академічних груп відповідно). Зазначене зумовило зменшення кількості годин педагогічного навантаження на 6589 (з 27708 год. в 2016-2017 роках до 21119 год. в 2017-2018 роках), й педагогічних ставок на 9,2 (з 38,5 до 29,3 відповідно).
Відповідні зміни відбулися як загалом в організації навчального процесу (об`єднано відділення, скорочено посади, знижено тарифні розряди та зменшено розмір посадових окладів працівникам, розмір місячної заробітної плати яких залежить від кількості студентів), так і конкретно знизилося педагогічне навантаження з дисциплін "Фізична культура", "Фізичне виховання", "Захист Вітчизни", які викладав позивач ОСОБА_1, а саме: кількість педагогічних ставок зменшилася з 3,9 в 2014-2015 роках до 2,1 в 2017-2018 роках.
27 червня 2017 року первинною профспілковою організацією Бершадського медичного коледжу було проведено засідання з розгляду інформації про скорочення штату педагогічних працівників, оформлене протоколом № 7, за результатами якого було постановлено: з метою запобігання звільнення працівників пропонувати адміністрації перевести за згодою працівника на роботу з режимом неповного робочого часу.
Наказом директора Бершадського медичного коледжу від 27 червня 2017 року № 119 "Про попередження працівників про можливе звільнення та зменшення педагогічного навантаження" викладачі коледжу були попереджені про можливе зменшення педагогічного навантаження та звільнення, в тому числі і позивач ОСОБА_1 .
Як зазначено у наказі, підставами його видачі є: наказ від 23 січня 2014 року № 60 "Про затвердження Типових штатних нормативів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації", довідка Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА від 14 червня 2017 року про результати перевірки доходної та видаткової частини спеціального фонду БМК, рішення комісії по проведенню попередньої комплектації педагогічних та керівних кадрів та розподілу педагогічного навантаження від 27 червня 2017 року.
Із зазначеним наказом ознайомлені всі визначені у ньому працівники.
Відповідно до акту комісії Бершадського медичного коледжу від 28 червня 2017 року, викладач фізичної культури та виховання ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення та підписання наказу № 119 "Про попередження працівників про можливе звільнення та зменшення педагогічного навантаження".
Комісією Бершадського медичного коледжу 31 серпня 2017 року також складено акт про відмову викладача фізичної культури та виховання ОСОБА_1 погодитись працювати з неповним педагогічним навантаженням.
Згідно витягу з протоколу № 8 засідання профспілкового комітету від 31 серпня 2017 року, надано згоду на звільнення викладача фізичної культури та виховання ОСОБА_1 за відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці за пунктом 6 статті 36 КЗпП України з наданням йому компенсацій, передбачених чинним законодавством про що було повідомлено директора навчального закладу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.