Постанова
іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 414/1651/15-к
провадження № 51-6024км19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Руденко О.П.
цивільного відповідача
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянув касаційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_1 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 09 квітня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130460000655від 27 липня 2014 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Забровка Тульської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кремінського районного суду Луганської області від 09 квітня 2019 року, з урахуванням виправлення описки ухвалою від 13 січня 2020 року, ОСОБА_3 засуджено за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у вигляді 3 років, поклавши на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та пунктом 2 частини 2 статті 76 КК.
На підставі пункту "ґ" статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_3 звільнено від відбування основного та додаткового покарань.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 7387 грн та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 7555,54 грн та моральну шкоду у розмірі 30000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів у розмірі 9600 грн на користь держави.
Згідно з вироком ОСОБА_3 засуджено за злочин, вчинений за таких обставин.
27 липня 2014 року о 17:10 ОСОБА_3, керуючи автобусом БАЗ А079.23 з реєстраційним номером НОМЕР_1, в салоні якого знаходилося 30 пасажирів, рухався по автодорозі Р-66 КПП "Дьоміно - Олександрівка - Сватове - Лисичанськ - Луганськ" з боку м. Сватове у напрямку м. Сєвєродонецьк, яка перед населеним пунктом с. Червонопопівка Кремінського району Луганської області має спуск, що попереджається дорожнім знаком 1.7 Правил дорожнього руху України.
На спуску водій автобуса БАЗ А079.23 з д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, порушуючи вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не обравши таку швидкість, щоб при впливі на засоби керування (гальмівна система, рульове керування) він мав змогу безпечно керувати автобусом і постійно контролювати напрям та траєкторію свого руху в межах обраної смуги руху, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та допустив перекидання транспортного засобу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса БАЗ А079.23 з д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула.
Одночасно в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров`я отримали ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2 .
Також в результаті вищевказаної ДТП легкого ступеня тяжкості тілесні ушкодження отримали: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року вирок Кремінського районного суду Луганської області від 09 квітня 2019 року щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі цивільний відповідач ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень в частині вирішення цивільних позовів та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в частині вирішення позовних вимог. Вказуючи на незаконність і необґрунтованість судових рішень цивільний відповідач фактично посилається на істотне порушення кримінального процесуального закону.
Цивільний відповідач наполягає на тому, що засуджений в момент пригоди перебував в трудових відносинах з АТП 10920, отримував там заробітну плату та використовував транспортний засіб, що належить АТП 10920.
Зокрема, цивільний відповідач стверджує про недоведеність видачі цивільним відповідачем дорожнього листа на транспортний засіб під керуванням засудженого, а також внесення змін до такого листа. Цивільний відповідач також не погоджується з твердженням апеляційного суду, що його доводи спростовуються актами про нещасний випадок та проведення розслідування нещасного випадку, оскільки вони доводять про самовільне використання транспортного засобу БАЗ А079.23 з д.н.з. НОМЕР_1, який він взяв з іншої стоянки. У зв`язку з цим вважає хибними висновки судів про визначення його цивільним відповідачем на підставі виправленого маршрутного листа.
Вказує на те, що зазначений транспортний засіб застраховано у ПрАТ АСК "ІНГО Україна", а не в ПАТ СК "СКАЙД", і такий транспортний засіб не було включено у перелік рейсів та автомобільного транспорту ПАТ СК "СКАЙД". Цивільний відповідач впевнений, що встановивши страховика ПрАТ АСК "ІНГО Україна", місцевий суд повинен був на підставі 51 ЦПК залучити його в якості співвідповідача, а також залучення співвідповідачем страхувальника ТОВ Сєверодонецьке АТП 10920.
Крім того, цивільний відповідач стверджує про не підтвердження висновків апеляційного суду при відмові у залученні на підставі 51 ЦПК співвідповідача ПрАТ АСК "ІНГО Україна" з підстав відсутності клопотань потерпілих про заміну співвідповідача, оскільки під час з`ясування цих обставин потерпілі і їх представники були відсутні на судовому засіданні. Вважає хибним висновок про те, що грошові кошти, виручені від перевезення пасажирів, надійшли на розрахунковий рахунок цивільного відповідача за відсутності документального підтвердження в матеріалах провадження.
Вказується також на сумісництво засудженого та рішення лише диспетчера на призначення перевізника для додаткового рейсу, що в подальшому визначило цивільного відповідача. На переконання цивільного відповідача наявність у засудженого тимчасового реєстраційного талону не надавало йому права на надання послуг з перевезення пасажирів. Також цивільний відповідач стверджу, що судом не було надано належної оцінки свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого власником є ОСОБА_23, та договору оренди транспортного засобу від 21 лютого 2013 року, укладеного між вказаним власником та ПП "Автолайн компані", і договір піднайму (суборенди) транспортного засобу від 01 березня 2013 року, укладеного між ПП "Автолайн компані" та ВАТ Сєвєродонецьке "АТП 10920". На підставі цього цивільний відповідач вважає, що володільцем та страхувальником є ВАТ Сєвєродонецьке "АТП 10920".
Заслухавши доповідь судді, доводи цивільний відповідач, який підтримав касаційну скаргу, доводи потерпілої, яка покладалася на розсуд суду, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, та просив залишити судові рішення без зміни, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вирішуючи цивільні позови суди першої та апеляційної інстанцій встановили те, що засуджений вчинив ДТПпід час виконання трудових обов`язків, оскільки працював водієм у ФОП ОСОБА_1 та здійснював перевезення пасажирів за маршрутом "Харків-Сєвєродонецьк" на виконання своїх трудових обов`язків з огляду на наступне.
Дорожній лист № 7395 від 27 липня 2014 року за маршрутом "Сєвєродонецьк-Харків" було видано цивільним відповідачем ОСОБА_1, в якому транспортним засобом перевезення зазначається автобус БАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1, а водієм - засуджений ОСОБА_3 (а.с. 11 т. 2). При цьому вказаний автобус було застраховано у ПрАТ АСК "ІНГО Україна", а не в ПАТ СК "СКАЙД", і цей транспортний засіб не було включено у перелік рейсів та автомобільного транспорту ПАТ СК "СКАЙД" (а.с. 146-147, 177 т. 1; а.с. 19 т. 2).
Замовником та виконавцем діяльності пасажирського автомобільного транспорту є ОСОБА_1, що підтверджується договором про надання автопідприємствами послуг № 17-01/14 від 17 січня 2018 року, і саме за підписом цивільного відповідача ОСОБА_3 було включено у перелік осіб, запропонованих до медичного огляду (а.с. 63, 65-66 т. 2).
Також між засудженим та цивільним відповідачем 13 березня 2014 року було укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_1 є перевізником, а ОСОБА_3 виконував послуги водія. На підставі укладеного договору ОСОБА_3 проходив спеціальну підготовку та стажування (а.с. 69-72 т. 2).
Акт про нещасний випадок від 27 липня 2014 року за участю ОСОБА_3 та акт проведення розслідування нещасного випадку від 04 вересня 2014 року також затверджувалися ОСОБА_1, в яких зазначається, що ОСОБА_3 27 липня 2014 року, керуючи автобусом БАЗ А079.23 з реєстраційним номером НОМЕР_1, не впорався із керуванням та виїхав за межі проїзної частини на автодорозі Р-66 сполученням "Сватове-Сєвєродонецьк" в районі будинку № 4 по вул. Леніна с. Червона Попівка Кремінського району Луганської області, внаслідок чого сталося перекидання транспортного засобу (а.с. 102-105, 113-116 т. 2).
Також згідно з листом ПАТ "Харківське підприємство автобусних станцій" 27 липня 2014 року автобус БАЗ А079 з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 виконував додатковий рейс № Р492 за маршрутом "Харків-Сєвєродонецьк" з часом відправлення з Харківської АС-1 о 12:45 год. Перевізником у цьому листі зазначається ФОП ОСОБА_1 (а.с. 99 т. 2).