Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 703/3063/18
провадження № 61-11260св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року в складі судді Кирилюк Н. А. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року в складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 07 червня 2012 року відповідно до якої отримала кредит у розмірі 6000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного погашення кредиту, унаслідок чого станом на 11 липня 2018 року виникла заборгованість щодо несвоєчасного і повного погашення кредиту в розмірі 27 550, 60 грн, із яких: 3 093,01 грн - заборгованість за кредитом; 4 511,93 грн - нараховані відсотки за користування кредитом; 18 157,54 грн - нарахована пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1 288,12 грн - штраф (процентна складова).
На підставі наведеного, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 червня 2012 року в загальному розмірі 27 550,60 грн.
У жовтні 2018 року ОСОБА_2, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору пред`явив позов до АТ КБ "ПриватБанк" про захист справ споживачів і визнання договору споживчого кредиту неукладеним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка по справі ОСОБА_1 є його дружиною і письмового договору про надання споживчого кредиту із АТ КБ "ПриватБанк" вона не укладала. В 2012 році дружина звернулася до відповідача із заявою про отримання банківських послуг, що пов`язані з наданням фінансових послуг з переказу коштів з використанням електронного платіжного засобу. Між сторонами виник договір банківського рахунку. Поскільки кредитний договір між його дружиною ОСОБА_1 і ПАТ КБ "ПриватБанк" не укладався, то просив суд визнати неукладеним договір споживчого кредиту.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2018 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору і позовну заяву прийнято до розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і в задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання неукладеним договору споживчого кредиту відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що надана позивачем, як доказ укладення кредитного договору між банком та ОСОБА_1, анкета-заява відповідача про бажання отримати послугу, яка визначена позивачем як отримання платіжної картки "Універсальна" та довідку про умови кредитування, не є належним та достатнім доказом на підтвердження існування договірних кредитних відносин між сторонами по справі, оскільки вони не містять відомостей про укладення саме кредитного договору. Позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідач виявив бажання отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", що йому була надана відповідна кредитна картка, які, крім того, мають бути скріплені підписом позичальника. Позивач не надав суду належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку позивач надав/перерахував відповідачу як кредитні кошти та встановити рахунок, на який були перераховані вищезазначені кошти.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання неукладеним договору споживчого кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Оскільки судом не встановлено факт передання грошових коштів ОСОБА_1, то позовні вимоги про визнання його неукладним не підлягають задоволенню.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року суду залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що позивач не надав суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою Кредитка "Універсальна, 30 днів пільгового періоду". Не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачеві, повідомлення їй пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.
Оригінал анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 07 червня 2012 року, яка підписана ОСОБА_1 позивачем до суду надано не було. У зазначеній копії анкети-заяви відсутні дані про те, яка банківська картка була видана ОСОБА_1, строк її дії, який рахунок відкрито на ім`я позичальника, не зазначено кредитний ліміт та строк дії картки. Із даної заяви вбачається, що пам`ятка клієнта, яка є невід`ємною частиною договору відповідачеві не видавалася.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 червня 2019 року АТ КБ "Приватбанк" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи, судом не надано належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справ.
Касаційна скарга мотивована незгодою заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності позову. Вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження зазначених у позові обставин, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та невиконання відповідачем взятих за договором зобов`язань. Відповідачка власноручним підписом засвідчила, що вона ознайомлена із договором про надання банківських послуг, згідна з його умовами та зобов`язувалась виконувати Умова та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися із їх змінами.
Відсутність підпису позичальнику на Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості, оскільки свій підпис відповідач поставила саме в заяві позичальника, яким засвідчила те, що вона повністю згодна з умовами кредитування та отримання кредиту саме на таких умовах.
Судами не перевірено розрахунок заборгованості та доводи банку про те, що позичальник користувався грошовими коштами, частково виконував умови кредитного договору, частково сплачував заборгованість за договором, у тому числі відсотки, пеню та комісії, а отже визнав свої зобов`язання за угодою та розміри встановлених обов`язкових платежів.
Відповідачем не доведено відсутність заборгованості, та відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги банку підлягають задоволенні у повному обсязі.
Доводи інших учасників справи
24 липня 2019 року ОСОБА_2 надіслав електронною поштою до Верховного суду клопотання щодо надання касаційному провадженню в контексті законності його відкриття та вирішити питання про не6обхідність передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного суду, або Об`єднаної палати Верховного суду в зв`язку з відсутністю доказів фізичного існування оригіналів документів "Умов та правил надання банківських послуг, а також оригіналів документів про надання коштів кредиту та впровадження Верховним судом нового висновку про можливість задоволення скарги позивача за відсутності жодних доказів, що підтверджують його вимоги до відповідача.
24 липня 2019 року ОСОБА_2 надіслав електронною поштою до Верховного суду заяву про роз`яснення ухвали Верховного суду від 24 червня 2019 року про відкриття касаційного провадження у даній справі.
26 липня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав до Верховного суду заяву про закриття касаційного провадження, у зв`язку з помилковістю його відкриття, внаслідок того, що дана справа є малозначною та не підлягає перегляду у касаційному порядку.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що гідно з пунктом 1.7 Статуту АТ КБ "Приватбанк" рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк". Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" став правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".
Як встановлено з оглянутої судом анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у банку від 07 червня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами АТ КБ "Приватбанк" виявила бажання оформити на своє ім`я платіжну картку "Універсальна".
З вказаної заяви встановлено, що ОСОБА_1 у графі бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою "Універсальна"/GOLD власноручно проставлено прочерк (а.с. 184).
З наданих двох розрахунків заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що станом на 31 жовтня 2015 року ОСОБА_1 мала заборгованість у розмірі 5 972,84 грн за кредитом, 206,71 грн - заборгованості за процентами, 206,66 грн - неслачені проценти на поточну заборгованість, 0,05 грн - несплачені проценти на прострочену заборгованість, всього 7 967,67 грн. Станом на 11 липня 2018 року - за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 27 550,60 грн, в тому числі тіло кредиту - 3093,01 грн, нараховані відсотки - 4511,93 грн, нарахована пеня - 18157,54 грн, заборгованість по судовим штрафам - 1788,12 грн, які підписані представником Приватбанку без вказання будь-яких даних, що його ідентифікують (а.с.5-9).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.