Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 760/7056/18
провадження № 61-13179св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний реєстратор державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценко Юрій Миколайович,
третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.
у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценка Юрія Миколайовича, третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценка Ю. М., третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк", про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що 02 листопада 2017 року позивач отримала лист-довідку від ПАТ "Укрсоцбанк" про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, з тексту якої вбачалось, що відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" банк 03 жовтня 2017 року задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться в іпотеці банку відповідно до умов іпотечного договору від 25 грудня 2007 року № 38-02/1206, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. 25 грудня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 8799 та договору кредиту від 25 грудня 2007 року № 38-05/2/101.
Набуття права власності відбулось на підставі рішення державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценка Ю. М .
Позивача також було повідомлено про анулювання залишку заборгованості за кредитним договором в розмірі 43 827,88 дол. США та пені в розмірі 10 210,14 дол. США.
Умовами іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання, забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
На момент набуття права власності на предмет іпотеки його оцінка не здійснювалась.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" не укладався.
Позивач наполягала, що при прийнятті рішення державним реєстратором не встановлено безспірності вимог банку та існування заборгованості, а тому правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення були відсутні.
В державній реєстрації необхідно було відмовити, оскільки подані банком документи не давали змоги встановити порядок набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Наголошувала, що її квартира підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті та використовується як місце її постійного проживання, загальна площа якої не перевищує 140 кв. м.
Позивач просила визнати протиправними дії державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценка Ю. М. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 37419839 від 05 жовтня 2017 року та внесенню запису за даним рішенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37419839 від 05 жовтня 2017 року, прийняте державним реєстратором державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценком Ю. М. ; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності ПАТ "Укрсоцбанк" на: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1370391480000, номер запису про право власності 22674349).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що сторонами при укладенні договору іпотеки від 25 грудня 2007 року № 38/02-1206 було досягнуто згоди щодо можливого способу позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону країни "Про іпотеку", про що згода власником/іпотекодавцем була надана при підписанні договору іпотеки та є способом його волевиявлення в розумінні статей 205, 207, 628 ЦК України щодо визначення можливого позасудового звернення стягнення. Доводи позивача щодо неможливості звернення стягнення на іпотечне майно згідно з Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є необґрунтованими.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
Визнано протиправними дії державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценка Ю. М. при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, індексний номер: 37419839 від 05 жовтня 2017 року та внесенню запису за даним рішенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37419839 від 05 жовтня 2017 року, прийняте державним реєстратором державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценком Ю. М .
Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності ПАТ "Укрсоцбанк" на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1370391480000, номер запису про право власності 22674349.
Стягнуто з державного реєстратора державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" Троценка Ю. М. на користь ОСОБА_1 5 286,00 грн на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки тимчасова заборона примусового стягнення на майно, яке виступає як забезпечення виконання зобов`язань за кредитом в іноземній валюті, діє з урахуванням приписів Закону України "Про іпотеку" та забороняє звернення стягнення на предмет іпотеки, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті у будь-який спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, АТ "Укрсоцбанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Солом`янського районного суду м. Києва.
07 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" застосуванню не підлягає, оскільки звернення стягнення на квартиру позивача, як предмет іпотеки шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено не у примусовому порядку, а згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку".
У касаційній скарзі зазначається, що вказаний позов поданий ОСОБА_1 до неналежного відповідача. У вказаній категорії справ, належним відповідачем має бути особа, право чи обтяження якого зареєстровано.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що касаційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та містить доводи, з яких не вбачається підстав для її задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 25 грудня 2007 року між позивачем та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", було укладено договір кредиту № 38-05/2/101, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 50 000,00 дол. США, зі сплатою 11,75 % річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 25 грудня 2032 року на умовах, визначених договором кредиту (а. с. 26 - 30).
25 грудня 2007 року між позичальником та банком було укладено іпотечний договір № 38-02/1206, відповідно до умов якого у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позичальник передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 11 - 15).
29 травня 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" було направлено на адресу позивача повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язаннями.
Відповідно до вказаного повідомлення відповідач вимагав від позивача сплатити борг за кредитним договором, розмір якого, станом на 13 квітня 2017 року складав 66 543,80 дол. США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 13 квітня 2017 року складало 1 788 409,28 грн.
03 жовтня 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до державного реєстратора Троценка Ю. М. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно з витягу з державного реєстру від 05 жовтня 2017 року державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.