Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 205/3279/16-ц
провадження № 61-18375св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Дніпропетровська міська рада, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпровської міської ради, комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 17 грудня 2018 року у складі судді Шавули В. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Дніпропетровська міська рада, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство № 22" Дніпровської міської ради, комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що прибудова А-1 до квартири відповідача (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6) побудована на межі з належною позивачу земельною ділянкою біля проходу з грубим порушенням будівельних норм при її будівництві, постійно руйнується та загрожує життю позивача, внаслідок чого остання неодноразово отримувала травми різного ступеня тяжкості.
Враховуючи вищезазначене, позивач просила суд визнати частково недійсним свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3, ОСОБА_4, видане ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод" згідно розпорядження № 265 від 26 жовтня 1998 року, зареєстроване в комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", реєстраційний № 10582034, в частині права власності на прибудову А?-1 до квартири (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 17 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване недоведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.
01 листопада 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не повно досліджено матеріали та обставини справи. Заявник вказує, що прибудова А?-1 до квартири АДРЕСА_1 порушує її право власності, оскільки споруджена з суттєвими порушеннями (відсутність землевідводу, відсутність проекту, наявність порушень ДБН) та перешкоджає користуватись своєю власністю.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 162/300 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видано 16 січня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т. М., є власником квартири АДРЕСА_1 .
Належна ОСОБА_2 нерухомість має прибудову № А?-1, яка споруджена впритул з парканом, який відмежовує земельну ділянку відповідача та позивача.
ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо визнання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке видано 26 жовтня 1998 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, частково недійсним в частині права власності на прибудову А?-1.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положення частини першої статті 2 ЦПК України передбачають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.