Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа 662/116/15-ц
провадження № 61-18332св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Новотроїцька селищна рада Херсонської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, правонаступником якої є ОСОБА_8,
треті особи: Приватне підприємство "Дом", ОСОБА_9, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_10 на постанову Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Радченко С. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Новотроїцької селищної ради Херсонської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, правонаступником якої є ОСОБА_8, треті особи: Приватне підприємство "Дом" (далі - ПП "Дом"), ОСОБА_9, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання недійсними рішень селищної ради, договорів оренди та усунення перешкод у користуванні майном.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 грудня 1992 року між колективним сільськогосподарським підприємством "Мир" та приватним малим багатопрофільним підприємством "Дом", правонаступником якого є ПП "Дом", укладений договір купівлі-продажу готелю, розташованого на АДРЕСА_1 ; рішенням Новотроїцької селищної ради від 28 жовтня 1993 року земельну ділянку за вказаною адресою надано приватному малому багатопрофільному підприємству "Дом" у постійне користування, а рішенням від 19 листопада 1993 року за № 158 затверджено план зовнішніх меж землекористування готелю на АДРЕСА_1, загальною площею 0,50 га, у зв`язку із чим 21 лютого 1994 року приватне мале багатопрофільне підприємство "Дом" отримало державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 06 вересня 2006 року визнано право власності на готель на АДРЕСА_1, за ОСОБА_9, який, в свою чергу, 22 лютого 2007 року на підставі договору дарування подарував йому зазначений об`єкт нерухомості. Разом із указаним об`єктом нерухомості до нього перейшло право постійного користування земельною ділянкою в межах, визначених приватному малому багатопрофільному підприємству "Дом" у розмірі 0,50 га, проте Новотроїцька селищна рада із частини земельної ділянки площею 0,50 га, що знаходиться у його користуванні, безпідставно виділила земельні ділянки відповідачам, на яких останні розмістили тимчасові споруди та створюють йому перешкоди у користуванні як земельною ділянкою, так і нерухомістю.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати недійсними: рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області про передачу в оренду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею 0,0012 га; 0,0019 га; 0,0017 га; 0,0021 га; 0,003 га та 0,0004 га, що входять до складу земельної ділянки площею 0,50 га за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у його користуванні; рішення Новотроїцької селищної ради від 08 квітня 2004 року № 297 про надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок, що передаються в оренду ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 07 червня 2004 року № 333 та від 16 жовтня 2004 року № 417 про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки переданої в оренду ОСОБА_2 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 28 грудня 2004 року № 149 про надання дозволу на відкриття торгівельного кіоску на АДРЕСА_2, ОСОБА_2 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 09 листопада 2012 року № 414 у частині поновлення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 від 21 грудня 2009 року за № 040472700052; рішення Новотроїцької селищної ради від 17 січня 2013 року № 452 про перегляд орендної плати у межах населених пунктів щодо земельної ділянки ОСОБА_2 ; рішення від 28 березня 2014 року № 678 про перегляд розмірів орендної плати та внесення змін до договорів оренди, укладених із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; рішення Новотроїцької селищної ради про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23 вересня 2014 року № 749 у частині пролонгації договорів оренди з ОСОБА_2, ОСОБА_5 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 08 квітня 2004 року № 295 про погодження на передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 02 жовтня 2012 року № 391 у частині поновлення договору оренди земельної ділянки від 08 листопада 2004 року за № 040472700053; рішення Новотроїцької селищної ради від 08 квітня 2004 року № 297 у частині надання дозволу на складання проектів відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що передаються в оренду в частині надання дозволу, щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1, під розміщення кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1"; рішення Новотроїцької селищної ради від 16 листопада 2004 року № 437 у частині встановлення строку договору оренди земельної ділянки площею 17 кв. м на АДРЕСА_2, під розміщення кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" приватного підприємця ОСОБА_4 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 23 вересня 2014 року № 749 про поновлення договору оренди у частині, що стосується земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 ; рішення Новотроїцької селищної ради від 09 листопада 2012 року № 414 у частині поновлення договору оренди земельної ділянки від 11 грудня 2009 року № 040472700112, від 13 травня 2011 року № 148 про надання дозволу ОСОБА_6 на складання технічної документації із землеустрою; рішення Новотроїцької селищної ради від 13 жовтня 2011 року № 210 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення із земель запасу селищної ради та встановлення строку оренди і розміру орендної плати; рішення Новотроїцької селищної ради від 25 липня 2005 року № 553 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення; рішення від 28 грудня 2004 року № 152 про надання дозволу на відкриття магазину приватному підприємцю ОСОБА_5 на АДРЕСА_2, рішення від 27 грудня 2005 року № 196 про надання ОСОБА_5 дозволу на продовження терміну на розміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2"; рішення Новотроїцької селищної ради від 28 грудня 2004 року № 149 про надання дозволу ОСОБА_3 на розміщення магазину "ОСОБА_3";
визнати недійсними договори оренди земельних ділянок укладених Новотроїцькою селищною радою Херсонської області: із ОСОБА_11 від 21 грудня 2009 року за № 040472700052 про оренду земельної ділянки площею 0,0012 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; із ОСОБА_3 від 08 листопада 2004 року за № 040472700053 про оренду земельної ділянки площею 0,0019 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; із ОСОБА_4 від 01 грудня 2004 року за № 040472700101 про оренду земельної ділянки площею 0,0017 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; із ОСОБА_5 від 11 грудня 2009 року за № 040472700112 про оренду земельної ділянки площею 0,0021 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; із ОСОБА_6 від 01 жовтня 2012 року за № 652440004003040 про оренду земельної ділянки площею 0,003 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; із ОСОБА_7 від 21 жовтня 2005 року за № 040572700560 про оренду земельної ділянки площею 0,0004 га, розташовану на АДРЕСА_1 та додаткові угоди до них, визнати недійсними рішення селищної ради про пролонгацію та поновлення договорів оренди з відповідачами;
усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,50 га та готелем, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 знести тимчасові споруди, які зведені на належній йому земельній ділянці в порушення норм закону та перешкоджають доступу до готелю і комунікацій.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 липня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі статті 120 ЗК України (у редакції, яка діяла на час укладення сторонами договору дарування готелю від 22 лютого 2007 року) при переході до ОСОБА_1 права власності на готель, право на відповідну частину земельної ділянки до нього не перейшло, оскільки сторони не уклали будь-яких цивільно-правових угод щодо земельної ділянки, а тому відсутні підстави для висновку про порушення його прав, як землекористувача.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано недійсними рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 07 червня 2004 року № 333, від 16 жовтня 2004 року № 417, від 28 грудня 2004 року № 149, від 08 квітня 2004 року № № 295, 297 у частині надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок, затвердження технічної документації та передачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок відповідно площею: 0,0012 га, 0,0019 га, 0,0017 га та 0,0021 га. Визнано недійсними рішення Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 09 листопада 2012 року № 414, від 21 грудня 2009 року № 040472700052, від 23 вересня 2014 року № 749, від 02 жовтня 2012 року № 391, від 16 листопада 2004 року № 437, від 28 грудня 2004 року № 149 у частині пролонгації та поновлення договорів оренди та надання дозволів на розміщення об`єктів торгівлі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 . Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладених між Новотроїцькою селищною радою та: ОСОБА_2 21 грудня 2009 року № 040472700052, ОСОБА_3 08 листопада 2004 року № 040472700053, ОСОБА_4 01 грудня 2004 року № 0404727000101, ОСОБА_5 11 грудня 2009року № 040472700112. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2235,1 кв. м та готелем, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 знести тимчасові споруди, які розміщені на земельній ділянці площею 2235,1 кв. м, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що позивач набув право власності на об`єкт нерухомості на підставі договору дарування від 22 лютого 2007 року, а тому за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, набув право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ця нерухомість, у зв`язку із чим розташовані відповідачами тимчасові споруди на вказаній земельній ділянці порушують його права; крім того, позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки інформація щодо осіб, які орендують земельну ділянку, на якій розташований готель, отримана ним лише після звернення до суду у липні 2014 року з відповідним адміністративним позовом про визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції виходив із того, що судам попередніх інстанцій необхідно надати оцінку доводам сторін та встановити: чи мав позивач об`єктивну можливість дізнатися про порушення його прав до звернення до суду з відповідним позовом; чи можливо було позивачу встановити наявність підстав для усунення порушення відповідачами його прав користуватися спірною земельною ділянкою з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав у разі недоведення протилежного.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області у складі судді від 15 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів своє право на земельну ділянку, її розмір, форму та конфігурацію, у суду не має підстав для висновку про порушення його прав, як землекористувача.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2235,1 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 знести тимчасові споруди, які зведені на земельній ділянці на АДРЕСА_1 . В іншій частині позовної вимоги про усунення перешкод - відмовлено.У решті позовних вимог відмовлено за пропуском строку позовної давності.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України необхідно виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, проте земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року в справі № 6-2цс15, 13 квітня 2016 року в справі № 6-253цс16 та 12 жовтня 2016 року в справі № 6-2225цс16, у яких встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини. Отже, висновок суду першої інстанції, що позивач не довів своє право на земельну ділянку, її розмір, не ґрунтуються на нормах матеріального права у частині земельної ділянки площею 0,2235 га. Не реалізація позивачем рішення Новотроїцької селищної ради від 07 листопада 2007 року № 330 про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,2235 га на АДРЕСА_1, для розміщення та обслуговування готелю не є підставою для відсутності у позивача, як власника нерухомого майна, права на земельну ділянку, оскільки інше суперечило б статті 120 ЗК України. Разом з тим ОСОБА_1 було достовірно відомо про розташування тимчасових споруд, належних відповідачам, на спірній земельній ділянці. Про зазначене свідчить його звернення щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку на АДРЕСА_1, для розміщення та обслуговування готелю в 2007 році; надання дозволу на приватизацію земельної ділянки за зазначеною адресою у 2010, 2011 роках; отримана позивачем відповідь селищного голови від 26 квітня 2010 року в якій повідомляється про наявність на вказаній земельній ділянці інших власників нерухомого майна та тимчасових споруд із орендованими земельними ділянками за договорами оренди, які пройшли державну реєстрацію в ДЗК, а отже, позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення його прав до звернення до суду з відповідним позовом; та позивачу можливо було встановити наявність підстав для усунення порушення відповідачами його прав користуватися спірною земельною ділянкою з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав у разі не доведення протилежного.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_10 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанцій незаконно захистив позивача та зобов`язав відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення тимчасових споруд, які розташовані на законно орендованих земельних ділянках, на підставі зареєстрованих та чинних договорах оренди землі. Оскільки ОСОБА_9, не набув ні права постійного користування, ні права оренди, ні права власності на земельну ділянку під об`єктом нерухомого майна - готель за адресою: АДРЕСА_1, то відповідно ОСОБА_1 автоматично не набуває відповідних прав щодо цієї земельної ділянки. Матеріали справи не місять інформації щодо виготовлення позивачем проекту землеустрою та відповідного оформлення і реєстрації речового права на земельну ділянку. Позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав, такий спосіб захисту не узгоджується із способами захисту, визначеними у статті 152 ЗК України. Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам справедливості і не забезпечують ефективне поновлення в правах позивача, зокрема щодо використання своєї власності та отримання доходів у вигляді орендної плати належного розміру, відповідно до укладеного договору оренди землі, а не згідно з перемінливою волею орендаря.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що позиція викладена в касаційній скарзі є досить дивною, адже з однієї сторони зазначено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не порушують ні права власності, ні права постійного користування на земельну ділянку площею 2 235,1 кв. м, але в той же час вказують, що він не має права на цю земельну ділянку.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
Право власності на об`єкт нерухомого майна - готель на АДРЕСА_1, зареєстровано на підставі рішення Новотроїцької районної Ради народних депутатів Херсонської області від 06 березня 1984 року за № 85/3.
Рішенням Новотроїцької селищної Ради народних депутатів Херсонської області від 20 травня 1993 року за № 159, у зв`язку з купівлею-продажем будівлі готелю, переоформлено земельну ділянку площею 0,49 га на АДРЕСА_2, з колгоспу " Мир " на приватне мале багатопрофільне підприємство "Дом".
Рішенням селищної Ради народних депутатів від 19 листопада 1993 року за № 158 затверджено план зовнішніх меж землекористування готелю приватного малого багатопрофільного підприємства "Дом", площею 0,50 га.
На підставі рішення Новотроїцької селищної Ради народних депутатів за № 89 від 28 жовтня 1993 року приватному малому багатопрофільному підприємству "Дом", 21 лютого 1994 року видано Державний акт серії ХС на право постійного користування землею 0,50 га в межах, згідно з планом землекористування. Державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів за № 38.