Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 378/382/18
провадження № 61-2684св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року у складі судді Гуртовенко Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року у складі колегії суддів:
Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" (далі - ТОВ "Інтерагроінвест", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що товариство є сільськогосподарським товаровиробником та спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур, та в своїй господарській діяльності використовує орендовані земельні ділянки фізичних осіб (земельні частки-паї). 18 липня
2012 року між ТОВ "Інтерагроінвест" та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки № 754, відповідно до умов якого в оренду передана земельна ділянка площею 2,4870 га, кадастровий номер 3224284400:02:002:0036, розташована на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області, строком на 5 років. Зазначений договір був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 15 листопада 2012 року, а тому термін його дії завершився
15 листопада 2017 року. 25 серпня 2017 року відповідач надіслав на адресу товариства заяву про припинення договору у зв`язку з закінченням строку його дії. ТОВ "Інтерагроінвест", як орендар, маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, 15 вересня 2017 року направив лист-повідомлення відповідачу з пропозицією продовжити дію договору на умовах, визначених у додатковій угоді, яку він отримав 26 вересня 2017 року. Товариство не отримало відповіді від ОСОБА_1 щодо пропозиції на поновлення договору, а тому продовжувало використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки
від 18 липня 2012 року № 754.
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2012 року № 754, укладений між ТОВ "Інтерагроінвест" та ОСОБА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3224284400:02:002:0036, зареєстрований у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів 15 листопада 2012 року № 322420004002974, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
від 14 липня 2017 року № 21454281.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня
2018 року в задоволенні позову ТОВ "Інтерагроінвест" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Позивач мав намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, а тому надіслав
ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією продовжити дію договору на умовах, визначених у направленій додатковій угоді, тоді як ОСОБА_1 25 серпня 2017 року повідомив позивача про припинення договірних відносин та намір самостійно обробляти земельну ділянку. У матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем договору оренди із новим орендарем, а тому права орендаря ТОВ "Інтерагроінвест" не підлягають захисту у спосіб, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки визнання договору оренди поновленим за відсутності інших орендарів порушує вимоги статті 627 ЦК України щодо свободи договору та примушуванням орендодавця до правовідносин, які він бажає припинити.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Інтерагроінвест" залишено без задоволення, рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідач не направляв позивачеві повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі, і товариство після спливу строку дії договору продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою, що є підставою для поновлення дії договору оренди землі, суд вважав непереконливими, оскільки ТОВ "Інтерагроінвест" не дотрималося, встановленого договором оренди землі та статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку та процедури поновлення договору оренди землі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Інтерагроінвест", у якій заявник просив скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" товариство має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Посилаючись на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі
№ 6-146цс16 зазначав, що для застосування положення частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися преважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, наведеного не урахували, не звернули увагу на відсутність заперечень відповідача щодо пропозиції орендаря про поновлення дії договору оренди землі, а також його звернень щодо повернення земельної ділянки після закінчення терміну дії укладеного договору протягом встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строку, що дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про не дотримання позивачем умов договору та вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку та процедури поновлення договору оренди, відповідач не надав відповіді на пропозицію орендаря про поновлення дії договору у порядку встановленому частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", та у порушення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди землі не вимагав повернути йому земельну ділянку, що є "мовчазною згодою" на поновлення договору оренди землі. Також вказував на те, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що призвело до порушення одного із основоположних принципів цивільного судочинства - змагальності сторін.
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 01 квітня
2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,4870 га, кадастровий номер 3224284400:02:002:0036, розташованої на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області.
18 липня 2012 року між ТОВ "Інтерагроінвест" та ОСОБА_1 укладений договір № 754 оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до пункту 3 договору, договір укладено на 5 років, після закінчення строку дії якого, орендар має першочергове право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.