Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 335/11687/16-ц
провадження № 61-3217св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: Запорізька міська рада, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Форум",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2017 року у складі судді Шалагінової А. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 31 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У жовтні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з уточненим у подальшому позовом до Запорізької міської ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання зареєструвати право власності.
Позивачі обґрунтовували заявлені вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 27 жовтня 1992 року квартири АДРЕСА_1 Науково -виробнича фірма "Форум" (далі - НВФ "Форум") набула право власності на зазначену квартиру. 28 грудня 1993 року між НВФ "Форум" та ОСОБА_1 укладено договір найму жилого приміщення. Таким чином, з грудня 1993 року позивачі відкрито та безперервно володіють майном власника НВФ "Форум", який дотепер лишається нікому не відомим. Власник майна не реалізував своє право на витребування майна з володіння позивачів. Позивачі вважають, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Форум" (далі - ТОВ "НВФ "Форум") не є правонаступником НВФ "Форум".
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 31 жовтня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовувалося тим, що за наявності укладеного договору найму житлового приміщення неможливо стверджувати про безтитульне володіння позивачами чужим майном. Наявність у володільця певної правової підстави для володіння майном виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю. Також суди зазначили, що Запорізька міська рада не є власником спірної квартири, отже позов у частині вимог про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю заявлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у позові в цій частині вимог.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2018 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заявники зазначають, що суд першої інстанції безпідставно залучив до участі у справі ТОВ "НВФ "Форум", оскільки воно не є правонаступником НВФ "Форум". Окрім цього, судами не враховано, що іншим судовим рішенням, яке має преюдиціальне значення для вирішення цієї справи, встановлено, що ТОВ "НВФ "Форум" не є власником спірної квартири. Отже, на переконання заявників, суди дійшли безпідставного висновку про те, що третій особі належить право власності на спірне майно, у зв`язку із чим необґрунтовано відмовили у позові.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачі стверджують, що вони з 28 грудня 1993 року безперервно володіють квартирою АДРЕСА_1, а тому вважають, що набули право власності на неї.
На підтвердження добросовісності володіння спірною квартирою позивачі надають, серед іншого, договір найму житлового приміщення від 28 грудня 1993 року, укладений між НВФ "Форум" та працівником фірми ОСОБА_1 .
За умовами договору наймодавець передав наймачу належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 у користування разом із членами родини: дружиною ОСОБА_2, дочкою ОСОБА_4, сином ОСОБА_5 .
Відповідно до пункту 2.1 цього договору наймодавець зобов`язується передати зазначену квартиру у безстрокове користування наймачеві або одному з перелічених членів родини, якщо наймач пропрацює на фірмі не менше 15 років.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі