Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 686/2696/18
провадження № 61-10218св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М., суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 (змінено прізвище на ОСОБА_3 ), про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_6, який на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою на момент смерті батька була також зареєстрована позивачка.
Після смерті батька відкрилась спадщина на наступне майно: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований у АДРЕСА_2 ; право на земельну частку (пай); право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства; право на грошові вклади.
14 грудня 2017 року позивачем було подано заяву до Хмельницької районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину. Листом Хмельницької районної державної нотаріальної контори від 20 грудня 2017 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом у зв`язку з оформленням спадщини за ОСОБА_2, яка є рідною сестрою спадкодавця.
ОСОБА_2 успадкувала право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства "Урожай" вартістю 54 659, 00 грн, право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Урожай" вартістю 2189, 00 грн, на грошові внески з усіма процентами та компенсаціями на загальну суму 2787,13 грн, всього на суму 59 635,13 грн.
Посилаючись на те, що відповідно до частини першої статті 1261, частини четвертої статті 1268 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька та прийняла спадщину, враховуючи ту обставину, що на момент відкриття спадщини вона була неповнолітньою, вважає, що її права були порушені, тому просила суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Хмельницької державної нотаріальної контори Гребенніковою О. І. від 15 серпня 2013 року у спадковій справі № 705/2012, зареєстроване у реєстрі № 2-2225, виданого на спадкове майно ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім`я ОСОБА_2, що складається з: права на земельну ділянку (пай), посвідченого сертифікатом, яке перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства "Урожай", розміром 2,77 га; право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) "Урожай", грошові внески з усіма процентами та компенсаціями на загальну суму 2787,13 грн;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Хмельницької державної нотаріальної контори Гребенніковою О. І. від 15 серпня 2013 року у спадковій справі № 705/2012, зареєстроване у реєстрі № 2-2221, виданого на спадкове майно ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім`я ОСОБА_2, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 15 серпня 2013 року на ім`я ОСОБА_2 державним нотаріусом Хмельницької державної нотаріальної контори Гребенніковою О. І. у спадковій справі № 705/2012, зареєстроване у реєстрі № 2-2225.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 15 серпня 2013 року державним нотаріусом Хмельницької державної нотаріальної контори Гребенніковою О. І. на ім`я ОСОБА_2 у спадковій справі № 705/2012, зареєстроване у реєстрі № 2-2221.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1409,60 грн.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи спірні свідоцтва про право власності, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не мала права на спадкування, оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_1 була неповнолітньою особою та прийняла спадщину за законом, тому видача свідоцтв про право на спадкове майно відповідачу призвело до порушення права позивача на це майно. Обґрунтовуючи питання щодо спливу позовної давності, суд зазначив, що оскільки про порушення свого права позивач ОСОБА_1 дізналася 20 грудня 2017 року, після отримання відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому позовна давність не сплила.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, однак оскільки відповідач у справі заявила клопотання про застосування строку позовної давності, суд відмовив у позові з підстав порушення строку позовної давності, посилаючись на те, що з 17 серпня 2014 року, з часу досягнення позивачем повноліття, почався перебіг позовної давності, однак ОСОБА_1 звернулася до суду лише 02 лютого 2018 року після сплину трирічного строку позовної давності.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі
17 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: частини четвертої статті 1268 ЦК України, статті 261 ЦК України, пункту 5 частини 23 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування".
Заявниця зазначає, що на момент смерті батька постійно проживала з ним та була неповнолітньою, тому вважається такою, що прийняла спадщину. Подання заяви про прийняття спадщини є її правом, здійснення якого не суперечить нормі частини четвертої статті 1268 ЦК України. Про порушення свого права позивачка дізналася лише в грудні 2017 року з відповіді Хмельницької районної державної нотаріальної контори, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом у зв`язку з оформленням спадщини за ОСОБА_2, яка є рідною сестрою спадкодавця. До грудня 2017 року позивачка не знала та не могла знати про порушення своїх прав, оскільки не знала, що відповідачка у 2013 році оформила на себе все спадкове майно та отримала спірні свідоцтва про право на спадщину. На зазначені обставини суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У липні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним нормам матеріального права рішення апеляційного суду не відповідає.
Верховний Суд приймає аргументи, наведені у касаційній скарзі з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_6
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_6 .
На час відкриття спадщини позивач була неповнолітньою особою, заяву про відмову від прийняття спадщини за законом до нотаріуса не подавала.
06 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Хмельницької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6
14 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом з померлим.
15 серпня 2013 року Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою відповідачу було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №№ 2-2221 та 2-2225).
Згідно із вказаними свідоцтвами про право на спадщину відповідач успадкувала право на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_2 на території Антонівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; земельну частку (пай) КСП "Урожай", що посвідчується сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, вартістю 54 659,00 грн; право власності на майновий пай члена КСП "Урожай", що підтверджується майновим сертифікатом серії НОМЕР_4, вартістю 2189,00 грн; грошові внески з усіма процентами та компенсаціями на загальну суму 2787,13 грн.
14 грудня 2017 року ОСОБА_8 подала заяву до Хмельницької районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Листом Хмельницької районної державної нотаріальної контори від 20 грудня 2017 року у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом відмовлено у зв`язку з оформленням спадщини іншою особою - ОСОБА_2, яка є рідною сестрою спадкодавця.
До часу відкриття спадщини спадкодавець був зареєстрований, але фактично не проживав разом із позивачем, що підтверджується обліковою карткою об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки, довідкою, виданою старостою сіл Антонівка та Катеринівка Батурко Л. А. від 15 грудня 2017 року № 1064.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права