Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 569/19579/17
провадження № 61-379св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2019 року у складі судді Смолій Л. Д. та постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Хилевича С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради про визнання трудових відносин припиненими, договору сумісництва розірваним, стягнення розрахункових коштів, вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (далі - КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука") про визнання трудових відносин припиненими, договору сумісництва розірваним, стягнення розрахункових коштів, вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що з 01 червня 2005 року працює у КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" та займає посаду інженера-програміста відділу автоматизованої системи управління. На вказаній посаді працювала як основний працівник та за сумісництвом. 28 серпня 2017 року та повторно 18 вересня 2017 року подала роботодавцю заяву про звільнення її з роботи за частиною третьою статті 38 КЗпП України, оскільки відповідач порушує щодо неї законодавство про працю, що полягало у недопущенні її до роботи за сумісництвом, зміни графіку роботи, невчасній оплаті лікарняних листків та відпустки, не застосування до неї податкової пільги. 19 вересня 2017 року отримала відповідь адміністрації КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" про те, що адміністрація не вбачає підстав для розірвання трудової угоди за частиною третьою статті 38 КЗпП України. Вважала трудові відносини з відповідачем припиненими з 20 вересня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване відсутністю належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги. Будь-яких порушень законодавства про працю або умов колективного чи трудового договору з боку відповідача відносно позивача судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Рівненського міського суду Рівненської області.
12 лютого 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не повно досліджено матеріали та обставини справи. Заявник вказує, що предметом позову є визнання трудового договору сумісництва розірваним, а трудових відносин припиненими за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України внаслідок порушення законодавства про працю згідно поданої заяви.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що наказом КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 24-к від 30 січня 2006 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду інженера-програміста відділу автоматизованої системи управління за сумісництвом.
Наказом КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 64 від 25 червня 2015 року ОСОБА_1 винесено догану за неналежне виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, а згідно наказу КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 65 від 01 липня 2015 року повторну догану.
01 липня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 серпня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року та набрало законної сили, у справі № 569/10757/15-ц, визнано незаконним та скасовано наказ КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 64 від 25 червня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 " в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, визнано незаконним та скасовано наказ КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 65 від 01 липня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 " в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, визнано незаконним наказ КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 120-к від 01 липня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-програміста відділу автоматизованої системи управління КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука".
На виконання рішення суду відповідачем видано два накази: наказом КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 197-к від 01 серпня 2016 року було скасовано наказ КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" від 01 липня 2015 року № 120-к про звільнення ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-програміста відділу автоматизованої системи управління КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука", а саме з 01 липня 2015 року; наказом КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" від 24 жовтня 2016 року № 157 "Про виконання рішення суду" скасовано наказ КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 64 від 25 червня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 " та наказ КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" № 65 від 01 липня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 " в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, проведено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
18 вересня 2017 року ОСОБА_1 подала КП "РОДЛКЦ ім. В. Поліщука" заяву про звільнення її з роботи за сумісництвом на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.
Відповідно до виписки з розрахункового рахунку та розрахункових листків, ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2017 року продовжувала за сумісництвом отримувати заробітну плату.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положення частини першої статті 2 ЦПК України передбачають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.