Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 214/5065/17
провадження № 61-10865св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року у складі судді Хомініч С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 . Після її смерті залишилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Правовстановлюючі документи знаходяться у відповідача. Він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вказана квартира не належить його покійній дружині, а належить синові. Яким це чином трапилося йому невідомо. Саме тому він звернувся до суду за захистом свого права на спадкування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент смерті ОСОБА_3, дружини позивача, вона не мала будь-яких майнових прав на спірну квартиру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
04 жовтня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не повно досліджено матеріали та обставини справи. Заявник вказує, що має право на залишену в спадщину від померлої дружини спірну квартиру.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі в період з 12 жовтня 1963 року по 14 січня 2009 року (а. с. 5).
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 66).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області видано свідоцтва серії НОМЕР_1 та зроблено відповідний актовий запис № 128 (а. с. 36).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області видано свідоцтва серії НОМЕР_2 та зроблено відповідний актовий запис № 2052 (а. с. 54).
30 травня 2017 року позивач подав до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б. В. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а. с. 51).
13 липня 2017 року постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б. В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з тим, що відсутній факт належності спадкодавцеві спадкового майна (а. с. 69).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10613350 від 12 травня 2006 року ОСОБА_4 (на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2006 року) на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка була придбана ним за рахунок кредитних коштів, отриманих від АКІБ "УкрСиббанк" 14 квітня 2006 року на підставі кредитного договору (а. с. 30 -32).
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 передана в іпотеку в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № 0Д12И8223Д від 14 квітня 2006 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 (а. с. 28 - 29).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положення частини першої статті 2 ЦПК України передбачають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.