Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/9457/17
провадження № 61-18531св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2008 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03-08-Из/50, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит в сумі 80 000,00 дол. США, з процентною ставкою 11,3 % річних та строком повернення до 22 квітня 2018 року. Також з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним кредитним договором, 23 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а відповідачі в свою чергу зобов`язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів систематично порушують та не виконують, внаслідок чого, станом на 24 січня 2017 року утворилась заборгованість по кредитному договору у сумі 2 497 640,75 грн, яка складається з: суми заборгованості по основному боргу - 38 237,90 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 1 045 137,36 грн; суми строкової заборгованості по відсоткам - 288,06 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 7 873,40 грн; суми простроченої заборгованості по відсоткам 7 239,37 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 197 870,07 грн; суми простроченої заборгованості по щомісячній комісії - 767,60 грн; пені - 1 245 99,32 грн.
В суді першої інстанції представник ТОВ "Фінансова компанія "Інвент" (далі - ТОВ "ФК "Інвент") подав заяву, згідно якої просив замінити правонаступником позивача у цій справі на ТОВ "ФК "Інвент". У вказаній заяві вказав, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 03-08-Из/50 від 23 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року,заяву задоволено, замінено первісного позивача у справі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на правонаступника ТОВ "ФК "Інвент".
Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що 28 березня 2019 року був укладений договір між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Інвент" про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 03-08-Из/50 від 23 квітня 2008 року, а також відбулось відступлення прав за договором поруки № 03-08-Из/50-П від 23 квітня 2008 року. Беручи до уваги положення статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України суд дійшов до висновку, що новим кредитором є ТОВ "ФК "Інвент".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі правонаступника.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Шевченківського районного суду міста Києва.
04 листопада 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що обґрунтовуючи свої висновки, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з припущень та недоведених обставин, оскільки не було надано належних і допустимих доказів переходу права вимоги від банку до ТОВ "ФК "Інвент". Зокрема, між банком і товариством не було підписано акт прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги за правочинами, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність підтвердження факту набуття цих прав, крім того представник товариства не мав права подавати таку заяву, оскільки у матеріалах справи відсутні докази представництва ним сторони як адвоката.
У касаційній скарзі зазначається, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не відступало ТОВ "ФК "Інвент" право вимоги в частині сплати судового збору за подання позову, тому ТОВ "ФК "Інвент" зобов`язане було сплатити судовий збір.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2019 року ТОВ "ФК "Інвент" надіслало відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що матеріали справи містять усі необхідні докази переходу права вимоги за кредитним договором № 03-08-Из/50 від 23 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ОСОБА_1, крім того посилається на те, що момент переходу права вимоги за вказаними договорами відбувся саме в день укладення договору про відступлення прав вимоги і такий перехід прав не пов`язується із підписанням відповідного акту прийому-передачі документів. Також вважає, що посилання на відсутність повноважень представника ТОВ "ФК "Інвент" на подання заяви про залучення правонаступника є необґрунтованими, оскільки ним надано довіреність та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, що відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і статті 62 ЦПК України є належним підтвердженням його повноважень як представника.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що у березні 2017 року представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 03-08-Из/50 від 23 квітня 2008 року та договором поруки № 03-08-Из/50-П/50 від 23 квітня 2008 року (т. 1 а. с. 1).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року позов задоволено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні.
В суді першої інстанції представник ТОВ "ФК "Інвент" подав заяву, згідно якої просив замінити позивача у цій справі на ТОВ "ФК "Інвент".
У вказаній заяві вказав, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 03-08-Из/50 від 23 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 .
З протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-02-04-000104-b вбачається, що 13 березня 2019 року відбувся аукціон із продажу активів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", переможцем в якому визначено ТОВ "ФК "Інвент" (т. 1 а. с. 181).
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року, укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Інвент", банк передав товариству права вимоги за вказаним кредитним договором на підставі результатів аукціону, оформленого протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-02-04-000104-b. У додатках до вказаного договору відступлення прав вимоги зазначено договори, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (т. 1 а. с.159 - 199).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.