Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 277/1186/18-ц
провадження № 61-12823св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся",
третя особа - Приватне підприємство "Злагода-Агро",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2019 року у складі судді Заполовського В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" (далі - ТОВ "Агріс Полісся"), третя особа - Приватне підприємство "Злагода-Агро" (далі - ПП "Злагода-Агро"), про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що їм на праві власності належать земельні ділянки, які договорами від 10 січня та 02 лютого 2014 року передані в оренду ТОВ "Агріс Полісся". Орендар не виконує умови цих договорів, не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками за 2016-2017 роки.Крім того, у березні 2018 року їм стало відомо, що 06 жовтня 2016 року між відповідачем та ПП "Злагода Агро" без їхньої згоди, укладені договори суборенди спірних земельних ділянок та проведено державну реєстрацію.
Посилаючись на викладене, позивачі просили розірвати договори оренди землі, укладені 10 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо земельної ділянки площею 1,89 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0058, між ОСОБА_2 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо земельної ділянки площею 1,86 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0083, між ОСОБА_3 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо земельної ділянки площею 1,52 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0208, та укладений 02 лютого 2014 року між ОСОБА_4 і ТОВ "Агріс Полісся" щодо земельної ділянки площею 2,59 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0050.
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2019 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо права оренди земельної ділянки площею 1,89 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0058. Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо права оренди земельної ділянки площею 1,86 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0083. Розірвано договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо права оренди земельної ділянки площею 1,52 га, кадастровий номер 1821788400:02:000:0208. Розірвано договір оренди землі, укладений 02 лютого 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Агріс Полісся" щодо права оренди земельної ділянки площею 2,59 га, кадастровий номер 1821788400:07:000:0050.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що він нараховував або вживав заходи для сплати позивачам орендної плати за 2016-2017 роки, що є систематичним невиконанням своїх зобов`язань із сплати орендної плати (два та більше випадків), про що свідчить повторність порушення зобов`язання. Доводи відповідача про те, що позивачі не зверталися за отриманням орендної плати, є безпідставними, необґрунтованими, тому що ТОВ "Агріс Полісся" мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок позивачів, адреса яких їм була відома, що є обов`язком орендаря, який передбачений умовами договору оренди. Матеріалами справи встановлено, що орендодавці у будь-яких відносинах із ПП "Злагода-Агро" не перебувають.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що земельні ділянки передані ТОВ "Агріс Полісся" в суборенду ПП "Злагода-Агро" без погодження орендодавців, оскільки достатніх та достовірних доказів на підтвердження отримання такої згоди орендарем не надано. Надані до матеріалів справи повідомлення, адресовані: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, про можливість отримати відповідно до договору суборенди орендну плату у будь-якому відділенні АТ "Ощадбанк", не містять доказів отримання власниками земельних ділянок таких повідомлень та орендної плати згідно з умовами договорів. Факт виплати суборендарем орендної плати та її отримання орендодавцями не може підтверджувати дійсність договорів суборенди та згоду на їх укладення. Крім того, такий факт не підтверджений належними доказами, а факт передачі належних орендодавцям земельних ділянок у суборенду без їх згоди є самостійною підставою для розірвання договорів оренди.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2019 року ТОВ "Агріс Полісся" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2019року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що договір суборенди є законним правочином який на цей час є діючим, не оскаржений та не скасований у встановленому законом порядку. Для дотримання умов законодавства щодо можливості укладання договору суборенди, відповідачем проведені відповідні заходи у вересні 2016 року, а саме: проведені збори орендодавців у с. Усолуси; надавалось оголошення у газету, за місцем знаходження земельної ділянки, безпосередньо направлялись повідомлення, рекомендованими листами та лише в жовтні 2016 року зареєстрований договір суборенди. Суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги, що орендна плата сплачувалась відповідно договору суборенди, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Тобто якщо цю виплату не брати до уваги, тоді й договір суборенди землі також. А як же презумпція правомірності правочину? Отримання коштів від суборендаря ПП "Злагода-Агро" ніяким чином не вплинуло на можливість позивачів використати результати договорів оренди землі.
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що передавши земельні ділянки в суборенду без згоди позивачів; відповідач порушив право позивачів на розпорядження власними земельними ділянками, що свідчить про грубе порушення як умов договорів оренди землі, укладених між відповідачем і позивачами, так і про порушення прав позивачів, гарантованих їм законодавством України. Укладені договори оренди землі не містять жодного посилання на те, що позивачі погоджуються на те, що обов`язок зі сплати орендної плати передається суборендарю, а відповідно орендну плату повинен був сплачувати відповідач, але він цього не робив протягом 2016-2017 років, що є порушенням умов договорів оренди землі.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
10 січня 2014 року між ТОВ "Агріс Полісся" (орендар) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (орендодавці) та 02 лютого 2014 року між ТОВ "Агріс Полісся" (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець), укладені договори оренди належних останнім на праві власності земельних ділянок, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 27 договорів оренди землі передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду на умовах цього договору - за згодою власника. У пункті 17 договорів зазначено, що без додаткової письмової згоди орендодавця, на підставі цього договору та відповідно до Закону України "Про оренду землі", орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду за згодою власника іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового використання.
Пункт сьомий договорів оренди землі передбачає, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, який складає 348,83 грн. Згідно з пунктом дев`ятим договорів, орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.
Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, 21 жовтня 2016 року на підставі договору суборенди землі від 06 жовтня 2016, укладеного між ТОВ "Агріс Полісся" та ПП "Злагода-Агро", за останнім зареєстроване право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_1 ; 24 жовтня 2016 року на підставі договору суборенди землі від 06 жовтня 2016 року, укладених між ТОВ "Агріс Полісся" та ПП "Злагода-Агро", за останнім зареєстроване право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_2 ; 14 жовтня 2016 року на підставі договору суборенди землі від 06 жовтня 2016 року, укладеного між ТОВ "Агріс Полісся" та ПП "Злагода-Агро", за останнім зареєстроване право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_3 ; 20 жовтня 2016 року на підставі договору суборенди землі від 06 жовтня 2016 року, укладеного між ТОВ "Агріс Полісся" та ПП "Злагода-Агро", за останнім зареєстроване право суборенди земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_4 .
Відповідно до реєстру безготівкових термінових переказів від 26 грудня 2016 року, ПП "Злагода-Агро" переказало орендну плату на рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України" для виплати ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у сумі по 420,88 грн за 2016 рік.
Згідно з реєстром безготівкових термінових переказів від 23 листопада 2017 року, ПП "Злагода-Агро" переказало орендну плату на рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України" для виплати ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у сумі по 841,76 грн за 2016-2017 роки, ОСОБА_3 в сумі 420,88 грн за 2017 рік.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України "Про оренду землі".
За положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі"відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За статтею 13 цього Законудоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі"орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі"орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями статті 24Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За положеннями частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі"на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.