Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 369/10424/17
провадження № 61-8310св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О. Жданова В. С., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 рокуу складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 257 000,00 грн за договором позики від 21 жовтня 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але потім ухилялась від отримання свідоцтва про право на спадщину. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2009 року було замінено боржника ОСОБА_3 її правонаступником ОСОБА_2 у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 02 листопада 2006 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Покладено на ОСОБА_2 обов`язок задовольнити вимоги кредитора ОСОБА_1 в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Вартість спадкового майна за оцінкою експерта становить 282 720,00 грн, яка боржником не оскаржувалася, проте відповідач продовжувала не виконувати рішення суду і неправомірним шляхом намагалась перереєструвати право власності на спадковий будинок, тобто ОСОБА_2 є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання.
ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 інфляційні втрати та три відсотки річних в сумі 218 537,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що чинним законодавством не передбачено нарахування інфляційних втрат на суму боргу спадкодавця, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у вигляді стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат не узгоджується з положеннями ЦК України про спадкування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про те, що ОСОБА_2 вчиняла дії щодо ухилення від виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року чи ухиляється від виконання вимог статті 1297 ЦК України щодо звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив: частину постанови апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції залишити без змін; скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення коштів 218 537,00 грнта ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 218 537,00грн. При цьому посилався на те, що апеляційний суд неправильно застосували норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 ЦК України. Втім, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх зобов`язань та безпідставно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 218 537,00 грн. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року призначено справу до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2006 року у справі № 2-2816/2006 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 257 000,00 грн.