ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 404/7283/16-ц
провадження № 61-28108 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2017 року в складі судді Панфілової А. В. та на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року в складі колегії суддів Суровицької Л. В., Авраменко Т. М.,Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 і просила визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення її з посади на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України в зв`язку з утратою довіри, зобов`язати відповідача не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення звільнити її з займаної посади з 12 січня 2015 року на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням, видати наказ про звільнення та внести запис про звільнення до її трудової книжки.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указувала, що працювала за трудовим договором у ФОП ОСОБА_2 на посаді бухгалтера.
У грудні 2014 року вона двічі направлялароботодавцю письмові заяви про звільнення за власним бажанням, які відповідач отримував, але відмовлявся звільнити її.
Із грудня 2014 року позивач не виходила на роботу.
У вересні 2015 року ОСОБА_1 отримала лист ФОП ОСОБА_2, із якого дізналася, що звільнена з посади бухгалтера на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України в зв`язку з утратою довіри.
Уважає, що посада бухгалтера не пов`язана з безпосереднім обслуговуванням матеріальних цінностей або грошей, а тому бухгалтер не може бути звільнена з роботи за втратою довіри.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцїі
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач звільнена з посади з дотриамнням вимог трудового законодавства, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що звільнення працівника з посади на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП Україин здійснене з порушенням трудового законодавства, однак позов поданий із пропуском передбаченого статтею 233 КЗпП України строку на звернення до суду, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заперечення на касаційну скаргу
Заперечення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на дану касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 13 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 укладений трудовий договір, зареєстрований 13 жовтня 2014 року Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості за № 11061401681.
Відповідно до умов пунктів 2, 3 цього договору працівник зобов`язаний виконувати обов`язки бухгалтера, а ФОП - щомісячно оплачувати його працю.
Договір про повну матеріальну відповідальність з позивачем не укладався.
30 листопада 2014 року ОСОБА_1 за дорученням роботодавця ОСОБА_2 здійснила в магазині ревізію товарно-матеріальних цінностей. За наслідками ревізії склала інвентарний опис № 14 від 30 листопада 2014 року, в якому вказала про відсутність нестачі.
02 грудня 2014 року в магазині була проведена повторна ревізія, відповідно до якої виявлена нестача товарів на суму 59 998 грн.
03 грудня 2014 року відповідач розірвав трудовий контракт з ОСОБА_1 у зв`язку з утратою довіри на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України.
05 жовтня 2015 року ОСОБА_1 отримала лист-повідомлення ФОП ОСОБА_2 про її звільнення з посади з 03 грудня 2014 року в зв`язку з утратою довіри та про необхідність прибути 12 жовтня 2015 року до міськрайонного центру зайнятості для зняття трудового договору з реєстрації.
03 червня 2016 року вказаний трудовий договір знятий з реєстрації в міськрайонному центрі зайнятості.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.