ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 303/4549/17
провадження № 61-10142св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - підприємство об?єднання громадян "Мукачівське учбово-виробниче підприємство №1 Українського товариства сліпих",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року в складі колегії суддів Мацунича М. В., Куштана Б. П., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2017 році ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до підприємства об`єднання громадян "Мукачівське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих" (далі - ПОГ "Мукачівське УВП №1 УТОС") про визнання незаконним та скасування наказу від 19 липня 2017 року № 34/К про звільнення ОСОБА_2, чергової по гуртожитку, із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України) та поновлення її на роботі на посаді, рівнозначній чергового по гуртожитку.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 вказує, що звільнення здійснене роботодавцем із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки при звільненні їй не запропоновані інші посади на підприємстві, не зважаючи на те, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26 вересня 2017 року даний позов задоволено, визнано незаконним наказ ПОГ "Мукачівське УВП №1 УТОС" від 19 липня 2017 року № 34/К про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади чергової гуртожитку в зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та поновлено її на рівнозначній посаді.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні ОСОБА_2 відповідач не дотримався вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України, оскільки не запропонував їй усі інші вакантні посади, які з`явилися на підприємстві протягом двохмісячного періоду з дня попередження про звільнення.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із того, що роботодавець звільнив працівника з дотриманням установленого законом порядку, оскільки поперпедив її про можливе звільнення за два місяці та запропонував усі вакантні посади, які відповідають кваліфікації позивача, від яких вона відмовилася.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18 січня 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що апеляційний суд безпідставно не врахував, що через два місяці після звільнення позивача роботодавець прийняв на роботу нових працівників на 0,5 ставки, а отже не запропонував їй усі наявні на момент звільнення вакантні посади.
Апеляційний суд скасував не оскаржуване рішення суду першої інстанції в даній справі від 26 вересня 2017 року, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2013 року, що є порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 працювала в ПОГ "Мукачівське УВП №1 УТОС" на посаді чергової гуртожитку.
Наказом директора ПОГ "Мукачівське УВП №1 УТОС" від 12 травня 2017 року № 23/К "Про проведення організаційно-штатних заходів по скороченню чисельності і штату працівників" виключено з 19 липня 2017 року зі штатного розпису наступні посади: завідувач бібліотеки - 1 штатна одиниця, охоронець - 4 штатні одиниці, прибиральник територій - 2 штатні одиниці, черговий по гуртожитку - 8 штатних одиниць, монтажник саніторано-технічного устаткування - 1 штатна одиниця.
12 травня 2017 року ОСОБА_2 попереджено про її можливе майбутнє звільнення в зв`язку зі скороченням чисельності працівників і запропоновано їй переведення на одну з вакантних у ПОГ "Мукачівське УВП №1 УТОС" посад, а саме: сторож, соціальний працівник, прибиральник службових приміщень та каштелян.
16 травня 2017 року ОСОБА_2 відмовилася від її переведення на запропоновані посади в зв`язку з незгодою з заробітною платою на цих посадах.
Наказом директора ПОГ "Мукачівське УВП №1 УТОС" від 19 липня 2017 року № 34/К ОСОБА_2 звільнена з посади чергової по гуртожитку в зв`язку зі скороченням штату на підставі пунтку 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.