ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/431/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.
за участю представників:
Позивача: не з`явився
Відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019
(головуючий суддя- Буравльов С.І., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.)
та рішення Господарського суду Сумської області від 10.09.2019
(суддя Котельницька В.Л.)
у справі №920/431/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про стягнення заборгованості у розмірі 1 363 935,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК"Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання") про стягнення 1 363 935,10 грн заборгованості, з якої: 742 820,34 грн - пені, 47 551,91 грн - 3% річних та 573 562,85 грн - інфляційні втрати.
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі -продажу природного газу № 3284/15-КП-29 від 25.12.2014, щодо своєчасного здійснення розрахунків за природний газ, переданий за актами приймання передачі з січня 2015 по грудень 2015, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті природного газу, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь АТ "НАК"Нафтогаз України" 79 339,79 грн пені, 12 650,08 грн 3 % річних, 53 531,31 грн інфляційних втрат. В решті позову відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду до 01.11.2019.
4. Судові рішення мотивовано тим, що:
- 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон № 1730-VIII), відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону №1730-VIII, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом;
- відповідач є теплопостачальною та теплогенеруючою компанією, яка на підставі договору купівлі - продажу купувала у позивача природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, при цьому, заборгованість, що виникла за договором, за актами з січня по листопад 2015 відповідач погасив до набрання чинності Законом (до 30.11.2016), отже, пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, що нараховані позивачем за порушення відповідачем зобов`язань з оплати придбаного газу з січня по листопад 2015 не підлягають стягненню;
- щодо нарахованих позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість по оплаті природного газу отриманого відповідачем у грудні 2015 року, суди, з урахуванням ч. 3 ст. 7 Закону №1730-VIII, встановивши, що станом на 30.11.2016 заборгованість за поставлений відповідачу природний газ у грудні 2015 складає 393 687,14 грн, зазначену заборгованість відповідачем не погашено, дійшли висновку, що правомірними є нарахування 79 339,79 грн пені, 53 531,31 грн інфляційних втрат, 12 650,08 грн 3 % річних, за порушення відповідачем зобов`язання з оплати придбаного у грудні 2015 року природного газу, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню;
- крім того, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, з урахуванням вимог ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та інтересів сторін у справі, а також зважаючи, що природний газ за укладеним договором було придбано відповідачем для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій і установ) і відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про наміри останнього стягнути заборгованість з контрагентів з метою недопущення порушення зобов`язань відповідача перед позивачем по оплаті придбаного природного газу, дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру пені та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 75 %;
- також, суд першої інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 239, 331 ГПК України, проаналізувавши подані відповідачем докази, на підтвердження відсутності можливості своєчасно виконати рішення, дійшов висновку про наявність правових підстав для відстрочення виконання судового рішення у справі до 01.11.2019.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 10.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 663 480,55 грн пені, 34 901,83 грн 3% річних та 520 031,54 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю.
6. АТ "НАК "Нафтогаз Україна" вважає, що попередні судові рішення прийняті з порушенням положень Закону № 1730-VIII, оскільки матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, отже, відповідач не набув статусу учасника процедури врегулювання, тому, судами неправомірно застосовано норми ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII.
7. Крім того, на думку скаржника, судами не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.02.2018 у справі №908/3211/16, в якій, як вважає скаржник, Судом визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючи організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відповідачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2014 між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (покупець) було укладено договір № 3284/15-КП-29 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).
10. Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти цей природний газ на умовах цього договору.
11. Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).
12. Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. газ обсягом до 650 тис.куб.м.
13. За змістом п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 900,00 грн.
14. У відповідності до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
15. У п. 7.2 договору сторонами погоджено, що у разі порушення покупцем умов пункту 6.1 договору, покупець зобов`язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
16. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
17. Судами встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, за актами приймання-передачі природного газу позивачем передано відповідачу природного газу на загальну суму 8 580 013,60 грн.
18. Разом з цим, відповідач зобов`язання по оплаті отриманого природного газу виконував з порушенням строків встановлених договором. Так, за придбаний природний газ відповідач розраховувався наступним чином: газ придбаний у січні 2015 року оплачено 08.04.2015, у лютому 2015 року оплачено 20.08.2015, у березні 2015 року оплачено 30.09.2015; у квітні 2015 року оплачено 30.09.2015, у жовтні 2015 року оплачено 02.12.2015, у листопаді 2015 року оплачено 31.12.2015, у грудні 2015 року оплачено 10.02.2017.
19. Внаслідок порушення строків оплати, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 742 820,34 грн - пені, 47 551,91 грн - 3% річних та 573 562,85 грн - інфляційних втрат.
Позиція Верховного Суду
20. Суд зазначає, що, як вбачається із матеріалів касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України", рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду позивачем оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині (щодо відмови у зменшені нарахованої пені та відстрочки виконання судового рішення у справі) зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому, згідно із частиною 1 статті 300 ГПК України, в касаційному порядку не переглядаються.
21. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
22. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
23. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
24. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
25. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
26. Судами встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу природного газу згідно договору № 3284/15-КП-29 від 25.12.2014.
27. На виконання договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 8 580 013,60 грн.
28. За умовами укладеного сторонами договору (п. 1.2) газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).
29. Як встановлено судами, сторонами у п. 6.1 погоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
30. Згідно із статтею 526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
31. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
32. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).